КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 січня 2026 р. N 72

Київ

Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну цільову економічну програму розвитку тваринництва на період до 2033 року, що додається.

2. Абзац другий пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. N 710 "Про ефективне використання державних коштів" (Офіційний вісник України, 2016 р., N 83, ст. 2739; 2023 р., N 51, ст. 2841; 2025 р., N 7, ст. 546) після слів і цифр "Державної цільової оборонної програми щодо будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на період до 2026 року" доповнити словами і цифрами ", Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року".

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним державним адміністраціям (військовим адміністраціям) за участю Національної академії аграрних наук, державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" та інститутів громадянського суспільства:

забезпечити виконання Програми, затвердженої цією постановою, в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та з інших джерел, не заборонених законодавством;

подавати щороку до 1 лютого Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства інформацію про стан виконання Програми, затвердженої цією постановою, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України.

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 січня 2026 р. N 72

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОНОМІЧНА ПРОГРАМА
розвитку тваринництва на період до 2033 року

Мета програми

Метою Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року (далі - Програма) є створення умов для сталого розвитку галузі тваринництва шляхом стимулювання досягнення конкурентоспроможного виробництва продуктів тваринного походження для належного забезпечення потреб внутрішнього ринку та нарощування експортного потенціалу.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Тваринництво є одним із найважливіших сегментів аграрного сектору та відіграє ключову роль у формуванні продовольчої безпеки країни, зокрема у забезпеченні населення необхідними продуктами тваринництва, а також у формуванні експортного потенціалу агропромислового комплексу.

Сталий та збалансований розвиток галузі тваринництва визначається як стратегічне завдання державної аграрної політики, комплексне вирішення якого забезпечить врегулювання взаємопов'язаних економічних, соціальних, екологічних та інших проблем функціонування агропромислового комплексу України, включаючи розвиток сільських територій, збільшення обсягів створюваної доданої вартості, євроінтеграцію, скорочення парникових викидів та адаптація до зміни клімату, подолання негативних наслідків повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є реалізація державної аграрної політики, яка передбачає пріоритетний розвиток сільськогосподарських підприємств, здатних досягнути високої конкурентоспроможності виробництва за рахунок підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин і зменшення обсягу виробничих витрат на одиницю продукції, зокрема, великотоварного виробництва, яке буде орієнтоване на розв'язання проблеми продовольчої безпеки країни і експорт продуктів, з одночасним стимулюванням укрупнення та розвитку фермерських і особистих селянських господарств (зокрема на кооперативних засадах), які можуть здійснювати виробництво ремісничих та органічних харчових продуктів з використанням локальних каналів їх збуту.

У рамках запропонованого варіанту передбачається сприяння розвитку виробників шляхом надання фінансової, інформаційної, консультаційної та іншої підтримки, стимулювання процесів кооперації, зокрема під час виробництва продуктів тваринництва з високою доданою вартістю, забезпечення належного поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, а також підтримка та сприяння під час здійснення експорту, відкриттю та дослідженню нових ринків збуту.

Крім цього, створення для особистих селянських господарств та інших дрібнотоварних господарств, що виробляють продукти тваринництва, сприятливих фінансово-економічних та організаційних умов з метою модернізації виробництва, сприятиме утворенню фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства, що є передумовою їх трансформації в операторів ринку та забезпечить подальшу інтеграцію в інфраструктуру аграрного ринку.

Перевагою цього оптимального варіанту є комплексний підхід розвитку галузі тваринництва, основу якої формують суб'єкти господарювання, які здатні утримувати тварин та виробляти продукцію згідно з відповідними нормами і правилами ЄС, а також здійснювати поліпшення бізнес-клімату у галузі, створювати умови для збільшення обсягів залучення інвестицій, розширювати можливості для експорту вітчизняної продукції, забезпечувати вітчизняних споживачів продовольством відповідної якості за доступними цінами.

У межах реалізації Програми передбачається:

підвищення інвестиційної привабливості галузі тваринництва, стимулювання її технічної і технологічної модернізації, гармонізація національних стандартів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів із світовими вимогами, впровадження технологій із зменшення впливу галузі на стан навколишнього природного середовища та поглибленої переробки продукції, перехід від експорту сировини тваринного походження до продукції з високою доданою вартістю;

дерегуляція та удосконалення законодавства, що регламентує діяльність у галузі тваринництва та створення організаційно-економічних умов для мотивованого розвитку галузі тваринництва усіма категоріями товаровиробників на основі підпорядкованого процесу виробництва продуктів тваринництва стратегічному вектору державної підтримки розвитку галузі шляхом поєднання державних механізмів регулювання (розроблення державної цільової економічної програми, програм за галузями тваринництва, регіональних програм розвитку і підтримки товаровиробників) і ринкових механізмів;

запровадження комплексу організаційно-управлінських рішень, спрямованих на розвиток галузі у воєнний та повоєнний період;

сприяння збереженню громадських сіножатей і пасовищ органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства для випасання худоби;

стабілізація і збільшення кількості сільськогосподарських тварин;

підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин за продуктивними і якісними показниками та забезпечення розвитку тваринництва переважно на власних породних виробничих ресурсах, генетичне вдосконалення яких здійснюється на основі сучасної системи селекції за прикладом країн з розвиненим тваринництвом;

зменшення імпортозалежності щодо генетичних ресурсів тваринництва;

впровадження згідно із вимогами ЄС інформаційної автоматизованої бази даних про племінні (генетичні) ресурси, яка забезпечить ведення племінних книг тварин та сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів в електронній формі, а також дасть змогу вносити відповідні дані щодо кожної тварини;

сприяння підвищенню рівня використання сучасних цифрових технологій моніторингу та управління виробництвом, контролю за здоров'ям сільськогосподарських тварин та раціональним використанням ресурсів;

впровадження систем автоматизації та віддаленого контролю у галузі тваринництва, простежуваності ресурсів протягом ланцюга постачання, а також моніторингу забруднення від підприємства;

удосконалення системи своєчасного попередження аграріями пасічників стосовно недопущення випадків масового отруєння бджіл засобами захисту рослин, а також організації керованого бджолозапилення;

здійснення заходів із збереженням локальних та зникаючих порід сільськогосподарських тварин, які характеризуються надзвичайно цінними спадковими якостями, і генних комплексів, без яких подальший породоутворювальний процес буде одностороннім;

імплементація європейських вимог щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, а також екологічних вимог до виробництва продукції тваринного походження у вітчизняне законодавство з метою повноцінної реалізації експортного потенціалу галузі тваринництва та підвищення конкурентних позицій українських харчових продуктів на зовнішніх ринках;

підвищення ефективності заходів щодо забезпечення стабільного стану ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, біологічної, інфекційної та інвазійної безпеки тваринницьких потужностей та запобігання негативним екологічним наслідкам виробничої діяльності потужностей (об'єктів) з обробки, переробки побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною;

забезпечення дотримання вимог щодо належної ідентифікації та реєстрації тварин, моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;

впровадження стандартів ЄС щодо утримання тварин та поводження з ними, принципів біоетики та благополуччя сільськогосподарських тварин під час виробництва продуктів тваринництва, проведення наукових досліджень, тренінгів та підготовки державних ветеринарних інспекторів, відповідальних за перевірку дотримання стандартів благополуччя сільськогосподарських тварин у господарствах, бійнях та під час їх транспортування;

підвищення ефективності наукового супроводу, впровадження інновацій та підтримки фахової освіти у галузі тваринництва для кадрового забезпечення;

розширення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, орієнтованих на безпосередню роботу із сільським населенням, що покращить інформованість сільських жителів про сучасні технології та практики ведення сільського господарства та сприятиме адаптації суб'єктів малого та середнього підприємництва до конкурентних умов господарювання;

впровадження цифровізації та діджиталізації у тваринництві, що охоплює використання різноманітних цифрових інструментів для моніторингу, управління та контролю за тваринами, а також для автоматизації окремих процесів, таких як годування, доїння тощо.

Відомості про державного замовника і керівника Програми, прогнозні обсяги та джерела фінансування визначено у Паспорті Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року, що наведений у додатку 1.

Завдання і заходи

Пріоритетними завданнями з виконання Програми є:

збільшення кількості сільськогосподарських підприємств, які утримують сільськогосподарських тварин;

впровадження інноваційних технологій утримання, годівлі і розведення сільськогосподарських тварин;

стабілізація і збільшення поголів'я сільськогосподарських тварин, зокрема відгодівельного поголів'я тварин, які мають перспективи експорту;

визначення оптимальної концентрації (щільності) поголів'я сільськогосподарських тварин для сільськогосподарських підприємств, ферм сімейного типу з урахуванням регіональних особливостей;

розроблення і впровадження сучасної системи селекції у тваринництві відповідно до вимог ЄС;

збереження (розширення мережі) генофондних стад локальних і зникаючих вітчизняних порід тварин;

створення умов для утворення та збільшення кількості фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності особистими селянськими господарствами та іншими дрібнотоварними господарствами, що виробляють продукти тваринництва;

розвиток та модернізація виробничих потужностей підприємств з переробки продукції тваринництва;

запровадження системи державного контролю на усіх ланцюгах виробництва та реалізації продуктів тваринництва;

розширення асортименту та підвищення якості тваринницької сировини та продуктів переробки, зокрема для експорту, відкриття нових ринків;

розроблення та впровадження ефективних ветеринарно-санітарних протиепізоотичних заходів на тваринницьких потужностях України;

формування політики, розроблення та впровадження ефективних ветеринарно-санітарних протиепізоотичних заходів, спрямованих на створення резерву ветеринарних препаратів та вакцин, які застосовуються для профілактики та ліквідації хвороб тварин;

постійне нарощування виробництва вітчизняних ветеринарних препаратів з метою поступового зменшення імпортозалежності;

зниження рівня забруднення та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища на усіх етапах діяльності тваринницьких потужностей;

дотримання принципів сталого розвитку, екологічної безпеки та благополуччя сільськогосподарських тварин, органічного виробництва продукції.

До заходів виконання завдань належать:

стимулювання інвестиційної активності у галузі тваринництва шляхом запровадження державних програм підтримки інвестицій, спрямованих, зокрема, на забезпечення доступності кредитних ресурсів та співфінансування (компенсації) вартості будівництва тваринницьких потужностей, а також придбання обладнання для утримання сільськогосподарських тварин;

будівництво та/або реконструкція тваринницьких ферм і комплексів та малих ферм для дрібних господарств;

надання фінансової підтримки для розвитку тваринництва, що передбачається Програмою;

надання державної підтримки у здійсненні селекційних заходів у тваринництві та запровадження інформаційної автоматизованої бази даних про племінні (генетичні) ресурси відповідно до вимог ЄС;

закупівля племінних (генетичних) ресурсів (вітчизняних та за імпортом);

створення резерву генофондних ресурсів тваринництва;

забезпечення державної підтримки кооперування фермерських господарств, суб'єктів господарювання малого та середнього підприємництва виробників сільськогосподарської продукції;

стимулювання господарської трансформації особистих селянських господарств у фермерські господарства з утриманням не менше 15 корів, зокрема за рахунок надання державної фінансової підтримки, шляхом часткової компенсації понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію тваринницьких потужностей та придбання необхідного обладнання для виробництва молока, яке відповідатиме наявним вимогам щодо його якості;

створення сприятливих фінансово-економічних і організаційних умов для діяльності та модернізації особистих селянських господарств та фізичних осіб, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, та забезпечення їх інтеграції в інфраструктуру аграрного ринку;

запровадження інструментів підтримки для розвитку потужностей з переробки продуктів тваринництва;

активізація на державному рівні роботи з просування експорту харчових продуктів тваринного походження на зовнішні ринки;

посилення роботи щодо боротьби з тіньовим ринком тваринницької сировини та харчових продуктів тваринного походження, а також із їх фальсифікацією (продовольчим шахрайством);

захист внутрішнього ринку шляхом створення конкурентних умов для всіх учасників ринку тваринницької продукції, зокрема недопущення неконтрольованого імпорту тваринницької продукції;

удосконалення нормативно-законодавчої бази стосовно якості і безпечності продукції тваринництва та продукції кінцевого споживання відповідно до вимог ЄС та Всесвітньої продовольчої організації (FAO);

удосконалення положень законодавства у сфері публічних закупівель з метою підвищення конкурентоспроможності малих виробників харчових продуктів тваринного походження;

компенсація фізичним особам витрат на проведення ідентифікації і реєстрації тварин;

удосконалення системи протиепізоотичних заходів тваринницьких потужностей з урахуванням епізоотичної ситуації господарства, регіону і на кордонах України, епізоотологічних, молекулярно-біологічних та інших методів діагностики хвороб тварин;

виконання плану європейського "Зеленого коридору" для поступової заміни широкого використання антибактеріальних та дезінфікуючих препаратів на біоекологічні аналоги, за яких не розвивається антибіотикорезистентність;

відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяної (завданих) юридичним та фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики інфекційних захворювань;

стимулювання страхування ризиків провадження діяльності у сфері тваринництва;

модернізація існуючих ветеринарно-санітарних заводів з утилізації побічних продуктів тваринного походження;

надання інформаційно-методичної підтримки та інших дорадчих послуг для особистих селянських та фермерських господарств щодо перспективних напрямів розвитку тваринництва та підвищення ефективності діяльності у галузі тваринництва;

реалізація пілотних регіональних проектів з логістичної організації виробництва і реалізації молока та відновлення використання тваринницьких потужностей, які не використовуються в інтересах громад для виробництва продукції тваринництва.

стимулювання розвитку органічного та екологічно чистого виробництва продукції (сировини) тваринництва;

ветеринарне забезпечення органічного виробництва продукції тваринництва;

впровадження кращих практик у галузі тваринництва для зменшення впливу на стан навколишнього природного середовища;

створення умов утримання тварин, що пов'язані із застосуванням науково обґрунтованих стандартів благополуччя сільськогосподарських тварин та вимог із забезпеченням фізіологічних та поведінкових потреб тварин, що сприяють отриманню від них безпечної та високої якості продукції;

сприяння впровадженню інновацій для скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату;

забезпечення адаптації законодавства України до права ЄС;

удосконалення правових і організаційних засад функціонування галузі тваринництва у повоєнний період;

удосконалення державного регулювання галузі в частині поступової передачі окремих повноважень, що виконує держава, професійним і громадським організаціям щодо питань селекційно-племінної роботи.

Завдання і заходи з виконання Програми наведені в додатку 2.

Очікувані результати, ефективність програми

Виконання Програми дасть змогу:

забезпечити сталий розвиток галузі тваринництва та продовольчий суверенітет держави, в частині харчових продуктів тваринного походження з дотриманням екологічних вимог для створення умов сталого розвитку сільських територій;

задовольнити у повному обсязі потреби у сировині української харчової та переробної промисловості (збільшити до 2033 року обсяг надходження молочної сировини на промислову переробку до 4 млн. тонн);

гармонізувати процеси розподілу та обміну сільськогосподарської сировини, продуктів її переробки та проміжного споживання на внутрішньому ринку з урахуванням дотримання економічних інтересів товаровиробників;

створити економічні та організаційно-виробничі передумови для підвищення рівня зайнятості сільського населення;

побудувати ефективну та перспективну модель застосування організаційних форм для суб'єктів - виробників продукції тваринництва, зокрема, суб'єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, які стануть основою сталого розвитку села та продовольчої безпеки. Великотоварне виробництво буде орієнтоване на розв'язання проблеми продовольчої безпеки країни і експорт продуктів, а інші товаровиробники - на задоволення попиту у нішевій та ремісничій продукції (збільшення частки виробництва продуктів тваринництва фермерських господарств у категорії підприємств до 10 відсотків), а також прямий збут продуктів кінцевим споживачам, що впорядкує конкурентні відносини, оскільки ринкові інтереси різних груп товаровиробників майже не перетинатимуться;

збільшити обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у галузі тваринництва;

забезпечити належний рівень ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя сільськогосподарських тварин;

забезпечити дотримання екологічних вимог суб'єктами господарювання, що сприятиме екологічній безпеці громадян як на національному, так і на місцевому рівні, зокрема, у частині поводження з гноєм та іншими побічними продуктами тваринного походження, не призначених для споживання людиною;

створити умови для нового будівництва типових потужностей (об'єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, на яких здійснюється утилізація залишків, зібраних з боєнь, туш або частин туш забитих, загиблих сільськогосподарських тварин, невідповідної молочної сировини (із залишками інгібіторів, антибіотиків тощо), що поліпшуватиме санітарний стан у громадах та забезпечуватиме розв'язання проблем у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною;

збільшити обсяги використання продуктів рослинництва для виробництва продуктів тваринництва з метою досягнення рентабельності конверсії вартості продуктів рослинництва через продукти тваринництва (залежно від виду продуктів: виробництва м'яса великої рогатої худоби та свиней - на 97 відсотків, молока - на 213 відсотків, м'яса птиці та яєць - на 328 відсотків);

збільшити обсяги внутрішньої переробки сільськогосподарської сировини рослинного походження шляхом активізації розвитку виробництва кормової суміші;

зменшити обсяг витрат на придбання мінеральних добрив за рахунок збільшення обсягів внесення органічних добрив, зокрема з використанням ентомофільних рослин сидератів, що створить цінові конкурентні переваги для товарної продукції галузі рослинництва та додатково здешевить продукцію польового кормовиробництва і тваринництва (потенціал економії в межах агропромислового виробництва за умови збільшення обсягів виробництва органічних добрив на 30 відсотків - понад 11 млрд. гривень на рік);

наростити кількість сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах (збільшення до 2033 року кількості корів у сільськогосподарських підприємствах порівняно з показниками на кінець 2024 року - до 10 відсотків) та окремих селянських фермерських господарствах;

підвищити ефективність наукового забезпечення та управління племінною справою в тваринництві (сприяти збільшенню відсотка племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного походження: великої рогатої худоби - до 50 відсотків, свиней - до 50 відсотків, коней - до 70 відсотків, овець - до 80 відсотків, кіз - до 50 відсотків, птиці - до 50 відсотків, кролів - до 90 відсотків, бджіл - до 100 відсотків);

зменшити залежність від імпорту генетичних ресурсів для селекційних потреб;

збільшити обсяг валового виробництва продуктів тваринництва всіма категоріями господарств (збільшення до 2033 року показника виробництва м'яса до 15 відсотків), зокрема органічного та екологічно чистого виробництва з дотриманням вимог щодо благополуччя тварин;

покращити системи управління та контролю якості (зміцнення систем управління якістю шляхом розроблення національних стандартів, що містять вимоги до систем безпечності харчових продуктів та відповідають міжнародним стандартам, розширити мережу уповноважених лабораторій, що здійснюють заходи державного контролю щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та простежуваності);

підвищити рівень зайнятості сільського населення та доходів виробників продуктів тваринництва;

збільшити обсяг експорту племінних тварин, українських продуктів тваринництва, продукції харчової та переробної промисловості, розширити експортні можливості (експорт продуктів тваринництва на міжнародні ринки відповідно до міжнародних стандартів та вимог, створення, популяризація та захист іміджу української продукції тваринництва, розроблення правил та контроль процесів експорту з метою недопущення псування іміджу, впровадження програми експортної підтримки (участь у виставках, консультаційна допомога, сертифікація, логістична підтримка експортерів);

зменшити обсяг споживання традиційних енергоресурсів у галузі (збільшити кількість підприємств, що перейшли від традиційних до альтернативних та енергозберігаючих технологій, до 30 відсотків);

підвищити рівень фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у галузі тваринництва, збільшити їх фінансові можливості для нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції та здійснення її переробки, зокрема за рахунок поліпшення умов їх доступу до зовнішніх джерел фінансування;

удосконалити систему державної підтримки тваринництва і забезпечити її прозорість;

підтримати сімейні фермерські господарства і суб'єкти мікропідприємництва та малого підприємництва, зокрема фінансово, шляхом організації навчання та поширення успішних практик шляхом розвитку демонстраційних ферм;

забезпечити благополуччя сільськогосподарських тварин (удосконалення підходів до застосування стандартів благополуччя сільськогосподарських тварин та етичного ведення тваринництва);

зменшити вплив тваринництва на стан навколишнього природного середовища і зміну клімату, зокрема, у частині підвищення ефективності управлінням гноєм та іншими побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною, за принципами циркулярної економіки, збереження пасовищ і сіножатей, а також розроблення та реалізації заходів з адаптації до зміни клімату.

Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Прогнозний обсяг фінансування Програми становить 81570,9 млн. гривень, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 81570,9 млн. гривень, з них для співфінансування заходів Програми - 417,1 млн. гривень.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, уточнюватиметься щороку під час складання проекту державного бюджету з урахуванням його реальних можливостей.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок:

коштів державного бюджету в частині фінансування бюджетних програм розвитку агропромислового комплексу в межах наявних видатків державного бюджету;

коштів, які щороку залучатимуться:

- у результаті використання спеціальних механізмів державної фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва в умовах воєнного стану, зокрема гранти урядів країн-донорів, міжнародних фінансових установ та організацій, що спрямовуються на стимулювання інвестиційної активності у галузі тваринництва, відновлення її потенціалу, у формі пільгових довгострокових кредитів для фінансового забезпечення інвестиційних проектів;

- у вигляді фінансових ресурсів, передбачених у процесі формування та виконання Плану України для реалізації ініціативи ЄС Ukraine Facility, запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 лютого 2024 р. N 2024/792, що надаватимуться як пільгові кредити для реалізації пріоритетних інноваційних проектів у галузі тваринництва;

- у вигляді грантів, наданих урядами країн-донорів та проектами міжнародної фінансової допомоги, для підтримання рівня доходів сільського населення, збереження сільської зайнятості та реалізації інфраструктурних проектів у галузі тваринництва;

- інвестиційними ресурсами суб'єктів агропромислового виробництва, які планують розширити свою діяльність у галузі тваринництва або реалізувати пріоритетні інноваційні проекти;

- іншими джерелами, не забороненими законодавством, зокрема коштами фізичних та юридичних осіб у вигляді внесків у діяльність сільськогосподарських кооперативів із виробництва, переробки та реалізації продуктів тваринництва.

Додаток 1
до Програми

ПАСПОРТ
Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2025 р. N 76 (Офіційний вісник України, 2025 р., N 18, ст. 1246).

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. N 72.

3. Державний замовник - Мінекономіки.

4. Керівник Програми - Міністр економіки, довкілля та сільського господарства.

5. Виконавці заходів Програми - Мінекономіки, Держпродспоживслужба, органи місцевого самоврядування.

6. Строк виконання Програми - 2026 - 2033 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування

Додаток 2
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року