МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ, Наказ № 895-21 від 29.04.2021 р. "Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо здоров'я риб"

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.04.2021

м. Київ

N 895-21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 червня 2021 р. за N 815/36437

Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо здоров'я риб

Відповідно до пункту 15 частини восьмої статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", пунктів 49 - 51 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 228, пунктів 324 і 325 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року N 1106, пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року N 124),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Інструкцію щодо профілактики та боротьби з інфекційним гематопоетичним некрозом риб;

Інструкцію щодо профілактики та боротьби з вірусною геморагічною септицемією риб;

Інструкцію щодо профілактики та боротьби з інфекційною анемією лососевих.

2. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом обов'язків.

Міністр розвитку економіки,
торгівлі та сільського
господарства України

Ігор ПЕТРАШКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
29 квітня 2021 року N 895-21

ІНСТРУКЦІЯ
щодо профілактики та боротьби з інфекційним гематопоетичним некрозом риб

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про підозру та виникнення захворювання на інфекційний гематопоетичний некроз риб (далі - ІГН), а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення риби та репродуктивного матеріалу від неї.

2. Ця Інструкція є обов'язковою для виконання операторами потужностей, спеціалістами ветеринарної медицини, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

1) власник (утримувач) риби - юридична або фізична особа, яка має право власності на рибу або відповідальна за утримання зазначеної риби з метою або без мети отримання прибутку;

2) випадок ІГН - лабораторне підтвердження підозри щодо ІГН;

3) інфікована риба - риба уражена збудником ІГН;

4) літування - профілактичний захід, який полягає в тому, що ставки (водойми) залишають без води протягом зими, а також весни, літа, осені та зими наступного року;

5) неблагополучний пункт - населений пункт, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, на території яких виявлено хоча б один випадок ІГН;

6) підозра щодо ІГН - виявлення в риби будь-яких клінічних ознак ІГН разом з епізоотологічними даними, що дають змогу припустити зараження риби ІГН;

7) підтвердження підозри щодо ІГН - установлення факту поширення ІГН на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень;

8) плідник - статевозріла особина риби, призначена для отримання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства риби;

9) риба сприйнятливих видів (риба) - риба таких видів:

палія арктична (Salvelinus alpinus);

лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar);

палія американська (Salvelinus fontinalis);

кумжа (Salmo trutta);

чавича (Oncorhynchus tshawytscha);

кета (Oncorhynchus keta);

кижуч або лосось срібний (Oncorhynchus kisutch);

лосось Кларка (Onchorynchus clarkii);

палія озерна (Salvelinus namaycush);

сима (Oncorhynchus masou);

мармурова форель (Salmo marmoratus);

щука звичайна (Esox lucius);

форель райдужна або поструг райдужний (Oncorhynchus mykiss);

нерка, червоний лосось або срібна форель (Oncorhynchus nerka).

10) стійке вогнище ІГН - рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, в якому впродовж останніх трьох років реєструвався щонайменше один випадок ІГН.

Інші терміни вживаються в цій Інструкції у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про аквакультуру", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин".

4. ІГН - висококонтагіозна гостра вірусна хвороба риби, що вражає об'єкти прісноводної та морської аквакультури і характеризується некротичними змінами гемопоетичної тканини риби. Летальність може становити 100 %.

5. Збудником хвороби є РНК-вмісний вірус з роду Novirhabdovirus родини Rhabdoviridae. Вірус є одним серотипом, реплікується в культурах клітинах риби.

6. Вірус чутливий до дії ефіру та pH 3,0. Інактивується при температурі 60° C упродовж 30 хвилин. У воді при температурі 15° C інактивація вірусу відбувається приблизно через один місяць.

7. Джерелом збудника інфекції є інфікована, а також нещодавно загибла риба. Найбільш сприйнятлива до захворювання молодь у період від розсмоктування жовткового мішка до 2 - 6-місячного віку. Риби старшого віку (однорічки та дволітки) хворіють рідше та в легкій формі. Відмічають значні індивідуальні коливання сприйнятливості риби до ІГН.

8. Хвороба має ознаки епізоотії та характеризується розвитком септичного процесу, важким ураженням органів кровотворення, крововиливами в органи та тканини, а також масовою загибеллю інфікованої риби.

9. Епізоотія ІГН, зазвичай, має виражену сезонність і спостерігається навесні (з кінця зими до початку літа), рідше - восени (починаючи з кінця літа). При оптимальній для розвитку вірусу температурі води хвороба може спостерігатись у будь-яку пору року та може бути спровокована стресом риби під час переміщення, сортування тощо або порушенням технологічного режиму вирощування.

10. В інфікованої молоді риби летальність становить 80 - 100 %. В інфікованої риби масою 100 - 500 г захворювання, як правило, протікає в хронічній формі, а рівень летальності не перевищує 10 - 25 %.

11. Захворювання проявляється у вигляді ексудативно-геморагічного синдрому, розвиток якого зумовлений розмноженням вірусу в сполучній тканині органів, гемопоетичній тканині та клітинах екскреторної частини нирок, що призводить до порушення водно-мінерального балансу та виходу плазми, клітин крові у прилеглі тканини, порожнини тіла риби.

12. Інкубаційний період при температурі води 10 - 15° C становить 1 - 2 тижні.

Для ІГН характерні гостра, хронічна та нервова форми перебігу хвороби. Першими клінічними ознаками ІГН незалежно від форми є анорексія та пригнічення, втрата реакції на зовнішні подразники. Інфікована риба набуває темного забарвлення, залягає на дно або навпаки, піднімається до поверхні води, переміщується до країв басейну або каналу, де течія слабша.

Гостра форма перебігу хвороби характеризується різкою масовою загибеллю інфікованої риби, при цьому перші особини можуть гинути без клінічних ознак захворювання. Клінічні ознаки під час гострої форми перебігу хвороби: екзофтальм, анемія зябер, точкові крововиливи в периокулярній сполучній тканині очей, у міжпроменевій тканині основи плавників, рідше - на черевці та позаду голови; збільшення черевця; в окремих хворих особин риби з анального отвору висять довгі слизоподібні тяжі сіруватого відтінку (інколи з домішками крові). У личинок спостерігаються множинні крововиливи в жовтковому мішку і гідроцефалія (набряклість на голові у вигляді шапки). Під час розтину виявляють такі патолого-анатомічні зміни: у порожнині тіла виявляють накопичення прозорого жовтуватого, а іноді кров'янистого ексудату, множинні петехіальні крововиливи в перивісцеральній жировій тканині, на черевці, стінках кишечника та плавального міхура, інколи в мускулатурі; печінка, нирки та селезінка - бліді та набряклі; шлунково-кишковий тракт вільний від корму, інколи наповнений слизоподібним вмістом молочно-білого кольору.

Хронічна форма перебігу хвороби характеризується менш вираженими клінічними ознаками та помірною, розтягнутою в часі загибеллю інфікованої риби.

Нервова форма перебігу хвороби, зазвичай, реєструється на завершальній стадії епізоотії в невеликої частини риби та характеризується порушенням поведінки інфікованої риби, а саме зміною фаз підвищеного збудження та пригнічення. Як правило, у разі нервової форми захворювання в інфікованої риби немає клінічних ознак, за винятком більш темного забарвлення тіла. Нервова форма перебігу ІГН зумовлена враженням центральної нервової системи, а збудник захворювання нерідко може бути виявлений тільки в головному мозку інфікованої риби.

Незалежно від форми перебігу захворювання в інфікованої риби можуть проявлятися лише ті чи інші ознаки захворювання, у той час, коли весь перелік наведених вище клінічних ознак зустрічається вкрай рідко. У 1 - 5 % перехворілої риби розвивається викривлення хребта.

13. Після закінчення епізоотії частина перехворілої риби стає вірусоносіями. Риби-вірусоносії формують природний резервуар інфекції.

14. Інфіковані риби виділяють вірус із сечею, слизовими виділеннями з кишечника (рідше з фекаліями), із статевими продуктами, через зябра, шкіру та тканину плавників.

15. Вірус передається через воду та інвентар. Можливий оральний шлях передачі збудника захворювання при канібалізмі, згодовуванні сирого м'яса або внутрішніх органів інфікованої риби. Вірогідність вертикальної передачі вірусу незначна. Механічними переносниками вірусу є кровосисні паразити риб та рибоїдні птахи.

16. Воротами інфекції є зябра, шкірні покриви, плавники та початковий відділ травного тракту. Гостра форма перебігу хвороби має системний характер. Розвивається септичний процес, що може призвести до ураження практично всіх органів та тканин. Найбільше вражаються органи кровотворення - нирки та селезінка.

17. Перехворіла риба набуває стійкого імунітету до захворювання, у крові з'являються антитіла.

18. ІГН не становить небезпеки для людини.

19. ІГН належить до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.

II. Заходи профілактики

1. Увезення та/або транзит риби сприйнятливих видів та репродуктивного матеріалу від неї на територію України можливий лише з вільних щодо ІГН країн/зон.

2. Риба, яка ввозиться/транспортується на територію України протягом 72 годин перед завантаженням, повинна підлягати обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера/країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак ІГН, що зазначені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції.

3. Увезення та/або транзит на територію України з країн/зон, що не мають статусу вільних щодо ІГН, а також неблагополучних щодо ІГН країн/зон можливе для таких рибних продуктів:

1) герметично запакованих, що були піддані термічній обробці при температурі 121° C упродовж щонайменше 3,6 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;

2) пастеризованих, що були піддані термічній обробці при температурі 90° C упродовж щонайменше 10 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;

3) патрана риба механічного сушіння, що була піддана термічній обробці при температурі 100° C упродовж щонайменше 30 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;

4) висушена патрана риба за умови, що вона була висушена на сонці та/або повітрі;

5) риб'ячий жир;

6) риб'яче борошно;

7) риб'яча шкіра.

4. Компетентний орган здійснює моніторинг здоров'я риби щодо ІГН з метою:

1) отримання статусу країни / зони вільної від ІГН;

2) підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН.

5. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН здійснюється відповідно до планів протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від цього захворювання.

6. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН може здійснюватися одночасно з моніторингом здоров'я риби щодо вірусної геморагічної септицемії риби відповідно до встановлених вимог.

7. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН реалізується в межах здійснення:

1) заходів державного контролю у формі інспектування рибницьких господарств та/або інших об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів (далі - інспектування);

2) лабораторного діагностування.

8. Інспектування складається з документованих заходів, зокрема, клінічного огляду риби та обстеження водойми, що здійснюють у рамках державного контролю щодо додержання законодавства у сфері ветеринарної медицини.

9. Лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження щодо діагностики ІГН, зокрема за результатами оцінки ризиків.

10. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюється на основі дворічної або чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН відповідно до схем, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

11. У разі виявлення випадків ІГН під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ІГН з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІГН заходи, що передбачені пунктами 6 - 14 розділу VI цієї Інструкції, можуть не вживатися, а статус щодо ІГН країни/зони, де здійснюється відповідний моніторинг може залишатися незмінним, у разі дотримання таких вимог:

1) рибницьке господарство та/або інші об'єкти, у яких виявлено випадок ІГН, розташоване на континентальній території, а статус здоров'я риби сприйнятливих видів, що утримується в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах не залежить від статусу здоров'я риби сприйнятливих видів, що мешкає у природному навколишньому середовищі;

2) у рибницькому господарстві та/або інших об'єктах застосовуються заходи, що передбачені пунктом 7 розділу VI цієї Інструкції;

3) після застосування в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах заходів, що передбачені підпунктом 2 цього пункту цієї Інструкції, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів не експлуатують щонайменше впродовж шести тижнів;

4) ремонтно-маточні стада формують з риби, що походить із вільних щодо ІГН країн/зон.

12. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюється відповідно до схеми, наведеної в додатку 2 до цієї Інструкції.

13. Моніторинг здоров'я риби щодо ІГН здійснюється із дотриманням таких вимог:

1) клінічні спостереження та відбір зразків риби та/або патологічного (біологічного) матеріалу від риби (далі - патологічного матеріалу) для лабораторного діагностування проводять у період року, коли температура води досягає найнижчих значень, але не вище ніж 14° C;

2) місця відбору зразків патологічного матеріалу є репрезентативними відповідно до сприйнятливих видів риби, що характерні для екосистеми територій, на яких здійснюється відповідний моніторинг;

3) у разі якщо впродовж року моніторинг здоров'я риби щодо ІГН здійснюється в одному рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, клінічний огляд риби та відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування проводять з інтервалом щонайменше чотири місяці з урахуванням вимог підпункту 1 цього пункту цієї Інструкції;

4) під час проведення моніторингу всі виробничі ділянки рибницького господарства та/або інших об'єктів, у тому числі стави, басейни, садки та місця відведення води підлягають обстеженню щодо наявності загиблої риби або риби з відхиленнями від норми поведінки характерної для риби даного виду.

14. Відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) у разі утримання в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах форелі райдужної всі зразки патологічного матеріалу відбирають від даного виду риби, за винятком випадків, коли інші риби сприйнятливих видів мають клінічні ознаки ІГН, що наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції;

2) зразки патологічного матеріалу відбирають з усіх резервуарів, де утримується риба сприйнятливих видів;

3) під час відбору зразків патологічного матеріалу перевагу надають ослабленим особинам та/або з відхиленнями від норми поведінки характерної для риби даного виду;

4) відбір зразків патологічного матеріалу включає зразки, що відібрані з усіх частин рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також від усіх вікових груп риби сприйнятливих видів.

15. Зразки патологічного матеріалу, що відбираються в рамках моніторингу здоров'я риби щодо ІГН можуть бути використані для здійснення моніторингу здоров'я риби щодо вірусної геморагічної септицемії риб за умови забезпечення вимог цієї Інструкції.

III. Заходи в разі виникнення підозри

1. У разі виникнення підозри щодо ІГН спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують господарство, власники (утримувачі) риби та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність ІГН, зобов'язані негайно повідомити про таку підозру самостійний структурний підрозділ територіального органу компетентного органу.

2. Повідомлення про підозру щодо ІГН подається в письмовій формі, зокрема з використанням електронної пошти, із зазначенням реквізитів суб'єкта звернення (найменування для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); номер та серія (за наявності) паспорта; контактний номер телефону).

3. У разі виникнення підозри щодо ІГН власники (утримувачі) риби зобов'язані припинити переміщення риби всередині рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї між рибницькими господарствами та/або іншими об'єктами.

4. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про підозру щодо ІГН головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організовує в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах такі заходи:

1) інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів;

2) відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо в риби сприйнятливих видів спостерігаються клінічні ознаки, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не містить клінічних ознак, наведених у пункті 12 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень щодо ІГН відповідно до вимог пунктів 2 - 19 розділу IV цієї Інструкції.

5. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу організовує:

1) заходи, визначені пунктом 4 розділу III цієї Інструкції, щодо інших рибницьких господарств та/або інших об'єктів, якщо їх розташування, географічне місцезнаходження або контакти дають підстави підозрювати наявність ІГН у них;

2) проведення епізоотичного розслідування.

6. Обмеження щодо переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї, передбачені пунктом 3 розділу III цієї Інструкції, застосовуються до підтвердження або усунення підозри щодо ІГН за результатами лабораторних досліджень, або до моменту початку реалізації плану заходів з ліквідації ІГН.

IV. Діагностика

1. Діагноз на ІГН установлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патологоанатомічних змін, лабораторних досліджень та епізоотологічних даних.

2. Лабораторні дослідження щодо ІГН здійснюють уповноважені лабораторії.

3. Для проведення досліджень щодо ІГН до уповноваженої лабораторії направляють зразки риби (живу, охолоджену рибу) та/або патологічний матеріал від риби.

4. Для лабораторного дослідження відбирають такий патологічний матеріал: селезінку, нирки, серце або головний мозок. Від живих плідників та ремонтного поголів'я риби допускається відбір патологічного матеріалу, що відбирається прижиттєво, - крові.

5. Під час спалаху захворювання відбір патологічного матеріалу для вірусологічного дослідження проводять в початковий період або в розпал захворювання, коли ймовірність виділення вірусу найвища. У разі підозри на вірусоносійство патологічний матеріал відбирають від тих вікових груп, які становлять групи ризику, у ті сезони, коли ймовірність загострення інфекції (а отже і виявлення вірусу) максимальна.

6. Залежно від розміру риби до уповноваженої лабораторії відправляють щонайменше такий патологічний матеріал:

1) ціла риба - у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см;

2) внутрішні органи, ураховуючи нирки - у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною від 4 до 6 см;

3) нирки, селезінка, серце або головний мозок, кров - у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною понад 6 см;

4) статеві продукти (оваріальна та/або сім'яна рідина), кров - у разі лабораторних досліджень зразків плідників та ремонтного поголів'я. Від особин, що загинули - нирки, селезінка, серце або головний мозок, але не пізніше 24 годин після загибелі.

7. Вага одного зразка патологічного матеріалу від риби повинна сягати щонайменше 0,5 г.

8. У разі направлення до уповноваженої лабораторії живої риби її транспортують у ємностях із достатньою кількістю води або в поліетиленових пакетах на одну третину заповнених водою і на дві третини - киснем. Іхтіомаса не повинна перевищувати однієї третьої частини маси води в пакеті. У теплу пору року пакет транспортують у термоізолюючому контейнері з холодоагентами. Транспортування не повинно тривати більше 12 годин. В охолодженому стані рибу перевозять у контейнерах з дотриманням температури 0° C. При цьому хвору і здорову рибу поміщають у різні ємності. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.

9. У разі направлення до уповноваженої лабораторії патологічного матеріалу його поміщають у пластикові пробірки (ємності) та транспортують за температури 0° C, не допускаючи заморожування. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.

10. Зразки патологічного матеріалу (внутрішні органи), що відібрані щонайбільше від 10 риб, можуть об'єднуватися в один пул (об'єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність).

11. Зразки патологічного матеріалу (статеві продукти плідників), що відібрані щонайбільше від 10 плідників, можуть об'єднуватися в один пул (об'єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність).

12. У разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см, після видалення частини тіла риби за анальним отвором допускається її подрібнення за допомогою стерильних інструментів та подальше лабораторне дослідження без виокремлення внутрішніх органів.

13. Під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ІГН лабораторні дослідження починають проводити не пізніше ніж через 48 годин з моменту відбору зразків патологічного матеріалу. За умови дотримання відповідних температурних вимог (за температури 0° C, не допускаючи заморожування) щодо зберігання патологічного матеріалу від риби, лабораторні дослідження можуть бути проведені через 72 години з моменту відбору зразків патологічного матеріалу.

14. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН, застосовують одну з наведених схем лабораторного дослідження:

1) проведення ізоляції вірусу в культурі клітин з подальшою його ідентифікацією методом імуноферментного аналізу (ELISA), непрямим методом флуоресціюючих антитіл (IFAT) та реакції нейтралізації або полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);

2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).

15. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІГН застосовують щонайменше одну з наведених схем лабораторних досліджень:

1) проведення ізоляції вірусу в культурі клітин з подальшою його імунохімічною або молекулярною ідентифікацією;

2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);

3) постановка біологічної проби;

4) проведення інших методів (методик) лабораторних досліджень, що дають змогу забезпечити достовірність результатів, аналогічну до методів, наведених у підпунктах 1 - 3 цього пункту цієї Інструкції.

16. Лабораторні дослідження проводять відповідно до методів (методик), визначених національними, а в разі їх відсутності - міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями.

17. Діагноз на ІГН вважають установленим, якщо одна або декілька схем досліджень проведені з позитивним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.

18. У рибницьких господарствах та/або інших об'єктах, де раніше не реєструвалися випадки ІГН, діагноз на ІГН вважають установленим у разі підтвердження наявності антигену та/або РНК-вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).

19. Підозру щодо ІГН вважають спростованою в разі, якщо одна або декілька схем досліджень проведені з негативним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.

V. Повідомлення про хворобу

1. У разі підтвердження випадку ІГН керівник територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора України в будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.

2. Повідомлення про наявність ІГН повинно містити таку інформацію:

1) дату та час відправки зразків патологічного матеріалу в уповноважену лабораторію;

2) область, район, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, населений пункт, на території яких відібрані зразки патологічного матеріалу від риби;

3) дату виникнення підозри щодо ІГН;

4) дату встановлення діагнозу на ІГН;

5) метод (методика), який застосовувався в уповноваженій лабораторії для проведення дослідження щодо підтвердження або спростування випадку ІГН;

6) фактичну локалізацію риби щодо якої встановлено випадки ІГН;

7) кількість випадків ІГН, а також кількість риби з підозрою щодо ІГН в місці виникнення випадків ІГН;

8) кількість загиблої риби внаслідок ІГН у рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;

9) розповсюдженість ІГН та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІГН - для кожної вікової групи риби;

10) епізоотологічний зв'язок між випадком ІГН та кожним контактним рибницьким господарством та/або іншими об'єктами або причини, які викликали підозру щодо ІГН у кожному рибницькому господарстві та/або інших об'єктах з підозрою щодо ІГН.

VI. Заходи з ліквідації

1. Після встановлення діагнозу на ІГН відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про встановлення карантинних обмежень, а також установлюють межі неблагополучного пункту та карантинної зони, що включає зону захисту та зону спостереження, де організовують проведення протиепізоотичних заходів.

2. Під час установлення меж неблагополучного пункту враховують такі фактори:

1) кількість загиблої риби в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;

2) розповсюдженість ІГН та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІГН;

3) відстань до сусідніх рибницьких господарств та/або інших об'єктів, а також щільність розміщення таких об'єктів;

4) заходи біобезпеки, що застосовуються в неблагополучному пункті, а також сусідніх рибницьких господарствах та/або інших об'єктах;

5) інші фактори, що можуть впливати на поширення вірусу.

3. Межі зони захисту повинні становити:

1) на прибережних територіях - територія з радіусом 5 км навколо неблагополучного пункту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;

2) на внутрішніх територіях - територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту.

4. Межі зони спостереження повинні становити:

1) на прибережних територіях - територія з радіусом 5 км від межі зони захисту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;

2) на внутрішніх територіях - територія навколо межі зони захисту, радіус якої визначається за результатами аналізу факторів, що можуть впливати на поширення вірусу.

5. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії для недопущення поширення та з метою ліквідації ІГН здійснюють такі заходи:

1) затверджують план заходів ліквідації ІГН, схему обміну інформацією для забезпечення оперативного зв'язку і координації дій;

2) організовують виділення необхідної техніки, транспортних засобів та інших технічних і дезінфекційних засобів для проведення відповідних робіт;

3) створюються спеціальні загони (групи), які працюють під керівництвом та виконують затверджені місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією заходи.

6. План заходів ліквідації ІГН в зоні захисту має включати такі заходи:

1) від усіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів здійснюють відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак або патолого-анатомічних змін, наведених у пункті 12 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІГН відповідно до вимог пунктів 2 - 19 розділу IV цієї Інструкції;

2) якщо лабораторні дослідження стосовно ІГН, що проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з негативним результатом (випадок ІГН спростовано) проводять інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів. Такі інспектування здійснюють один раз на місяць упродовж періоду, в який температура води становить Ј14° C до моменту зняття карантинних обмежень;

3) якщо лабораторні дослідження щодо ІГН, які проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом (випадок ІГН підтверджено) у відповідних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах оздоровлення проводять методом дезінфекції та літування.

7. План заходів з ліквідації ІГН у неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах має включати щонайменше такі заходи:

1) знищення риби, яка має клінічні ознаки ІГН, наведені в пункті 12 розділу I цієї Інструкції, та репродуктивного матеріалу від неї. Допускається технічна утилізація хворої риби та репродуктивного матеріалу від неї, зокрема, шляхом проварювання та згодовування такої риби птиці, свиням чи хутровим звірям. Рибу, яка не містить клінічних ознак ІГН, реалізують безпосередньо в торгівельну мережу без перетримки її в садках рибних баз. Воду, в якій перевозили рибу, піддають обробці хлорвмісними препаратами відповідно до інструкцій з їх застосування. Тару після переміщення риби миють та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування;

2) висушування та очищення від мулу та сміття водойм, басейнів та каналів та дезінфекція відповідних об'єктів негашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м² площі. Приміщення інкубаційних цехів, басейнів, шлюзів, решіток та обладнання в них, складські приміщення та кімнати для приготування кормів ретельно очищають та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Транспорт, що перевозить живу рибу, баки, фляги, контейнери піддають механічному очищенню з використанням 0,2 % розчину двовуглецевої соди з подальшою дезінфекцією засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Малоцінний інвентар спалюють. У разі можливості переводять об'єкт на вільне від ІГН джерело води або забезпечують проведення озонування чи обробку води ультрафіолетовим випромінюванням.

8. Заходи з ліквідації ІГН повинні проводитися одночасно в усіх неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах відповідної території.

9. Під час виявлення стійкого вогнища ІГН в зоні розміщення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів застосовують комплексний метод ліквідації ІГН.

10. Комплексний метод ліквідації ІГН розрахований на поступове оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів та включає:

1) заходи з виявлення та знищення джерел ІГН;

2) розрив шляхів передачі збудника;

3) покращення фізіологічного стану риби та підвищення її стійкості до захворювання.

11. У рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, що оздоровлюються комплексним методом дотримуються таких вимог:

1) забороняється переміщення риби і кормових водних організмів, змішані посадки риби різних вікових груп, використання інвентарю, що застосовувався раніше в цьому рибницькому господарстві та/або інших об'єктах на інших водоймах;

2) вирощування риби здійснюють ізольованими групами, що формують за видовою приналежністю риби та її віковою групою. Для обслуговування різних вікових груп та/або видів риби закріплюють окремий персонал, який забезпечують додатковим спецодягом та інвентарем. Сортування та пересадку риб здійснюють тільки в межах сформованих груп;

3) установлюють регулярний ветеринарно-санітарний нагляд за усією рибою в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах. У разі виявлення випадків ІГН в окремих водоймах знищують у них усю рибу, а водойми очищують та дезінфікують;

4) у водоймах, в яких випадки ІГН не виявлені, забезпечують посилену проточність води, уживають заходів для збагачення її киснем, а також максимально зменшують щільність посадки риби;

5) своєчасно проводять обробку риби проти паразитів, приділяючи особливу увагу боротьбі з кровосисними паразитами;

6) у водоймах, в яких утримується риба, рибоїдних птахів відлякують акустичним або візуальним методом;

7) суворо дотримуються режимів вирощування риби, зменшуючи вплив техногенних стресів;

8) забезпечують годівлю риби повноцінними збалансованими кормами. У період найбільшого ризику виникнення хвороби (навесні), корми збагачують аскорбіновою кислотою (вітамін C) або використовують її похідні. Аскорбінову кислоту вводять у корм у кількості 1 - 2 г/кг, а фосфати кислоти - 50 мг/кг. Таким кормом годують рибу протягом 2 - 4 місяців;

9) навесні, у разі можливості, температуру води для однорічок і риби старших вікових груп підвищують до 15 - 16° C, для мальків та цьоголіток до 15 - 16° C;

10) ремонтно-маточні стада формують з риби, що не хворіла в період епізоотії ІГН, а також із риби зі стійким імунітетом до ІГН. Доцільно також переходити на вирощування риби більш стійких до ІГН видів риби. Увезення риби в рибницьке господарство та/або інші об'єкти здійснюють за погодженням з ветеринарним інспектором відповідної території;

11) рекомендовано проводити індивідуальне тестування плідників на вірусоносійство шляхом відбору зразків патологічного матеріалу від риби під час нерестової кампанії. Статеві продукти риб, у яких було виявлено випадок ІГН та самих плідників, вибраковують та знищують.

12. Після оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів, відповідні об'єкти не експлуатують щонайменше впродовж одного місяця.

13. Протягом 12 місяців після зариблення здійснюють інспектування рибницького господарства та/або інших об'єктів.

14. З метою повернення статусу країни / зони вільної від ІГН здійснюють моніторинг здоров'я риби щодо ІГН відповідно до пункту 10 розділу II цієї Інструкції.

VII. Зняття обмежувальних заходів

1. Карантинні обмеження з неблагополучного пункту та карантинної зони знімають рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка встановлювала обмеження через 12 місяців після проведення всіх оздоровчих заходів, передбачених планом заходів з ліквідації ІГН, та відсутності впродовж 12 місяців випадків ІГН.

VIII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу

1. Працівники, які здійснюють очищення і дезінфекцію, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (щонайменше медичною маскою, захисним щитком або окулярами, захисними рукавичками).

2. Працівники, які не пройшли навчання і підготовку щодо заходів безпеки під час роботи з дезінфікуючими засобами, не можуть бути допущені до проведення дезінфекції.

3. Одяг і взуття багаторазового використання повинні зберігатись, експлуатуватись і проходити очищення та дезінфекцію відповідно до інструкції виробника. Очищення і дезінфекція одягу та взуття багаторазового використання повинні здійснюватися після кожної зміни. Використані одноразові засоби індивідуального захисту підлягають знищенню відповідно до законодавства.

4. Забороняється палити і вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами. Після проведення дезінфекції обличчя і руки помити теплою водою з милом.

Директор директорату державної
політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів

Андрій ПИВОВАРОВ

Додаток 1
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з інфекційним гематопоетичним некрозом риби
(пункт 10 розділ II)

СХЕМИ
програм моніторингу здоров'я риби щодо ІГН з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІГН

1. Схема дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти	Кількість заходів інспектування (далі - захід) за один рік / два роки	Кількість відборів зразків патологічного матеріалу за один рік / два роки	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти			Кількість молодняку	Кількість плідників
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	1/2	1/2	50 (перший захід); 75 (другий захід)	30 (перший або другий захід); 0 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	1/2	1 на 2 роки	0	75 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	1/2	1/2	75 (перший або другий захід)	0

2. Схема чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти	Кількість заходів інспектування (далі - захід) за один рік	Кількість відборів зразків патологічного матеріалу за один рік	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти			Кількість молодняку	Кількість плідників
Перший дворічний період моніторингу
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	2	1	0 (перший захід); 30 (другий захід)	0
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	2	1	0	30 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	2	1	30 (перший або другий захід)	0
Другий дворічний період моніторингу
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	2	2	30 (перший захід); 0 (другий захід)	0 (перший захід); 30 (другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	2	2	0	30 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	2	2	30 (перший або другий захід)	0

3. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної та/або чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН повинні відповідати таким вимогам:

1) зразки відбираються не пізніше ніж через 3 тижні після переміщення риби з прісної до солоної води;

2) статеві продукти плідників (оваріальна, сім'яна рідина) відбираються у період дозрівання;

3) зразки патологічного матеріалу від риби відбираються від вибірки, яка здатна забезпечити встановлення прогнозованої поширеності 5 % при 95 % довірчому інтервалі.

4. Максимальна кількість особин риби, що відбирають з одного ставу, басейну, садка тощо становить 10 одиниць.

Додаток 2
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з інфекційним гематопоетичним некрозом риби
(пункт 12 розділ II)

СХЕМА
програм моніторингу здоров'я риби щодо ІГН з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН

1. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Ступінь ризику рибницького господарства та/або інших об'єктів	Кількість заходів інспектування	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Високий	2 на рік	30
Середній	1 на рік	30
Низький	1 на 2 роки	30

2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках програми моніторингу здоров'я риби щодо ІГН з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІГН повинні відповідати таким вимогам:

1) зразки патологічного матеріалу відбираються не пізніше ніж через 3 тижні після переміщення риби з прісної до солоної води;

2) зразки патологічного матеріалу відбираються від вибірки, яка здатна забезпечити встановлення прогнозованої поширеності 10 % при 95 % довірчому інтервалі;

3) під час проведення кожного заходу інспектування має бути відібраний щонайменше один зразок патологічного матеріалу.

____________

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 червня 2021 р. за N 816/36438

ІНСТРУКЦІЯ
щодо профілактики та боротьби з вірусною геморагічною септицемією риб

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про підозру та виникнення захворювання на вірусну геморагічну септицемію риб (далі - ВГС), а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення риби та репродуктивного матеріалу від неї.

3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

2) випадок ВГС - лабораторне підтвердження підозри щодо ВГС;

3) інфікована риба - риба, уражена збудником ВГС;

4) літування - профілактичний захід, який полягає в тому, що ставки (водойми) залишають без води протягом зими, а також весни, літа, осені і зими наступного року;

5) неблагополучний пункт - населений пункт, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, на території яких виявлено хоча б один випадок ВГС;

6) підозра щодо ВГС - виявлення в риби будь-яких клінічних ознак ВГС разом із епізоотологічними даними, що надають можливість припустити зараження риби ВГС;

7) підтвердження підозри щодо ВГС - установлення факту поширення ВГС на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень;

8) плідник - статево зріла особина риби, призначена для отримання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства риби;

9) риба сприйнятливих видів (риба) - риба таких видів:

форель райдужна або поструг райдужний (Oncorhynchus mykiss);

кумжа (Salmo trutta);

харіус (Thymallus);

сиг (Coregonus spp.);

щука звичайна (Esox lucius);

калкан великий або тюрбо (Scophthalmus maximus);

оселедець і кілька або шпрот європейський (Clupea spp.);

тихоокеанський лосось (Oncorhynchus spp.);

тріска атлантична або північна (Gadus morhua);

тріска тихоокеанська (Gadus macrocephalus);

пікша (Gadus aeglefinus);

минь (Onos mustelus).

10) стійке вогнище ВГС - рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, в якому впродовж останніх трьох років реєструвався щонайменше один випадок ВГС.

4. ВГС - висококонтагіозна хвороба риб, що вражає прісноводних та морських лососевих, камбалоподібних і оселедцеподібних.

5. Збудником хвороби є РНК-вмісний вірус роду Novirhabdovirus, родини Rhabdoviridae. Вірус отримав назву Egtved-вірус, синонім Viral haemorrhagic septicaemia virus (VHSV) представлений трьома серотипами: I (типовий штам F1), II (He) та III (23.75). Найбільш розповсюдженим у природі є серотип I (типовий штам F1). Оптимальна температура для репродукування вірусу in vitro становить 12 - 15° C.

6. Вірус чутливий до високих температур, повністю інактивується за температури 44° C упродовж 15 хв., а також є чутливим до дії ефіру, хлороформу, гліцерину, зміни pH та дезінфекційних речовин. Вірус передається через воду або інвентар, можливий оральний спосіб передачі при канібалізмі, згодовуванні сирого м'яса або відходів від інфікованої риби.

7. У воді за температури 10° C інактивація вірусу на 99,9 % відбувається приблизно через місяць, у мулі - через 10 діб. Висушування на відкритому повітрі за температури 11 - 27° C повністю інактивує вірус за тиждень. При температурі 45° C вірус руйнується за 60 хв.

8. ВГС протікає у вигляді епізоотії і характеризується розвитком септичного процесу, численними крововиливами в органи і тканини та масовою загибеллю риби. Захворювання на ВГС проявляється у формі ексудативно-геморагічного синдрому, розвиток якого зумовлений розмноженням вірусу в ендотелії кровоносних капілярів, гемопоетичній тканині та клітинах екскреторної частини нирок, що призводить до порушення водно-мінерального балансу і виходу плазми і формених елементів крові в прилеглі тканини та порожнини тіла.

9. Найбільш чутливими до захворювання на ВГС є райдужна форель, менше - кумжа. Спалахи ВГС відмічались і при культивуванні європейського харіуса, звичайної щуки та сига. У морській воді зареєстровані епізоотії у райдужної форелі і тюрбо, а також у молоді і плідників дикого тихоокеанського оселедця під час нересту.

У природних водоймах виявлено вірусоносійство у чавичі, кижуча, атлантичного та сталевоголових лососей, тихоокеанської та атлантичної тріски, європейського вугра та іспанського барбуса.

Відмічаються значні індивідуальні та міжпопуляційні коливання сприйнятливості риби до захворювання на ВГС. До хвороби сприйнятлива риба різного віку - від цьоголіток (форель у віці більше 4 тижнів) до дворічок (райдужна форель) і трирічок (калкан великий або тюрбо) товарною масою від 200 до 700 грамів. Мальки та ремонтно-маточне стадо більш стійкі до захворювання.

10. Епізоотія ВГС, зазвичай, виникає навесні (кінець зими - початок літа), але інколи може виникати і наприкінці літа, а також восени. Найбільш гострий перебіг хвороби спостерігається за температури води 8 - 12° C. При цьому може гинути до 90 % риби. За температури 3 - 5° C захворювання протікає у хронічній формі, при якій загибель може становити 100 %. Молодь риби масою до 1 - 2 г хворіє і при більш високих температурах води (15 - 20° C), що зумовлено недосконалістю системи імунітету в риби такого віку. У добре вгодованої риби перебіг хвороби важкий.

11. Виникненню та поширенню ВГС сприяє зниження резистентності риби після тривалої зимівлі в разі низьких температур води. Захворювання може провокуватися стресом риби під час транспортування, сортування тощо або порушенні технологічного режиму вирощування (перебої в годівлі, підвищена щільність утримання, різкі перепади температури води тощо).

12. Після епізоотії, особини, які вижили, стають вірусоносіями. Тривалість вірусоносійства збільшується під час зниження температури води, а за температури 3,5 - 4,5° C може тривати один рік і більше. Вірусоносії формують природний резервуар інфекції в прісній та морській воді.

13. Джерелом інфекції є хвора і загибла риба. Інфікована риба виділяє вірус із сечею, слизовими виділеннями з кишечника (але не з фекаліями), а також із статевими продуктами (оваріальна рідина, рідко-сім'яна рідина), через зябра, шкіру та тканини плавників.

14. Передача вірусу відбувається через воду, мул та інвентар. Можливий оральний шлях передачі у випадку канібалізму, а також згодовування сирого м'яса інфікованих риб. Механічними переносниками вірусу можуть бути кровосисні паразити риб, а також рибоїдні птахи на дзьобі і в шлунках яких вірус ВГС може зберігатися до двох годин і більше.

15. Воротами інфекції є зябра, шкірні покриви, плавники та, імовірно, початковий відділ травного тракту. Із цих місць початкового розмноження вірус поширюється по всьому організму риби.

16. Інкубаційний період за температури 7 - 15° C коливається від 1 до 2 тижнів.

Для ВГС характерні гостра, хронічна та нервова форми перебігу хвороби. Першими клінічними ознаками ВГС незалежно від форми є анорексія і пригнічення риб, потемніння шкірних покривів і переміщення риби до країв водойми або каналу, де течія води слабша. Риба повільно дрейфує за течією важко зберігаючи рівновагу, прибивається до решіток стоку.

Гостра форма перебігу хвороби характеризується раптовою масовою загибеллю риби. Клінічні ознаки під час гострої форми перебігу хвороби: екзофтальм, блідість зябер, точкові крововиливи в периокулярній сполучній тканині очей, зябрах, біля основи плавників, на поверхні тіла, а інколи на голові. Черевце збільшене (розтягнуте). Під час розтину в порожнині тіла виявляють накопичення прозорого (інколи кров'янистого) ексудату, множинні петехіальні крововиливи в м'язах, перивісцеральній жировій тканині, на черевці, стінках кишечника та плавального міхура, серці і поверхні паренхіматозних органів. Печінка та нирки гіперемовані, набряклі, нерівномірно забарвлені, рідше бліді. Шлунково-кишковий тракт вільний від кормів, інколи наповнений слизоподібним вмістом молочно-білого кольору.

Хронічна форма перебігу хвороби характеризується помірною і більш розтягнутою в часі загибеллю риб. Клінічні ознаки при хронічній формі перебігу хвороби: хвора риба має майже чорний колір тіла, сильно виражену витрішкуватість очей, колір зябер білувато-сірий, нерідко виявляють порушення координації рухів. Зазвичай, зовнішніх крововиливів немає. Під час розтину відмічають загальну анемію органів. Печінка бліда з точковими крововиливами, нирки, серце, стінки кишечника сіро-білого кольору. У черевній порожнині може міститися невелика кількість ексудату.

Нервова форма перебігу хвороби зустрічається рідко. Клінічні ознаки при нервовій формі перебігу хвороби характеризуються ураженням центральної нервової системи, що проявляється підвищеним тонусом скелетної мускулатури, спазматичним посмикуванням тіла. Реакція на зовнішні подразники (звукові сигнали, годівлю) неадекватна - хвора риба хаотично рухається на поверхні води, намагаючись вистрибнути, плаває по колу чи штопороподібно. Напади збудження чергуються зі станом пригнічення. Патологоанатомічні зміни не виражені.

17. Перехворіла риба набуває стійкого імунітету, у крові з'являються антитіла, рівень і тривалість циркуляції яких визначається напруженістю перенесеного інфекційного процесу та може становити від декількох місяців до року та більше.

18. ВГС не становить небезпеки для людини.

19. ВГС належить до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.

II. Заходи щодо профілактики

1. Увезення та/або транзит риби сприйнятливих видів та репродуктивного матеріалу від неї на територію України можливий лише з вільних щодо ВГС країн/зон.

2. Риба, що ввозиться/транспортується на територію України протягом 72 годин перед завантаженням має підлягати обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера/країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак ВГС, що зазначені в пункті 16 розділу I цієї Інструкції.

3. Увезення та/або транзит на територію України з країн/зон, що не мають статусу вільних щодо ВГС, а також неблагополучних щодо ВГС країн/зон можливе для таких рибних продуктів:

1) герметично запакованих, що були піддані термічній обробці при температурі 121° C упродовж щонайменше 3,6 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі в разі, якщо така обробка здатна знищити вірус;

2) пастеризованих, що були піддані термічній обробці при температурі 90° C упродовж щонайменше 10 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі в разі, якщо така обробка здатна знищити вірус;

3) патрана риба механічного сушіння, що була піддана термічній обробці при температурі 100° C упродовж щонайменше 10 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі в разі, якщо така обробка здатна знищити вірус;

4) висушена патрана риба в разі, якщо вона була висушена на сонці та/або повітрі;

5) риб'ячий жир;

6) риб'яче борошно;

7) риб'яча шкіра.

4. Компетентний орган здійснює моніторинг здоров'я риби щодо ВГС з метою:

1) отримання статусу країни / зони вільної від ВГС;

2) підтримання статусу країни / зони вільної від ВГС.

5. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС здійснюється відповідно до планів протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від цього захворювання.

6. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС може здійснюватися одночасно з моніторингом здоров'я риби щодо інфекційного гематопоетичного некрозу риби відповідно до встановлених вимог.

7. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС реалізується в межах здійснення:

1) заходів державного контролю в формі інспектування рибницьких господарств та/або інших об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів (далі - інспектування);

2) лабораторного діагностування.

8. Інспектування складається з документованих заходів, зокрема, клінічного огляду риби та обстеження водойми, що здійснюють в рамках державного контролю щодо додержання законодавства у сфері ветеринарної медицини.

9. Лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження стосовно діагностики ВГС, зокрема за результатами оцінки ризиків.

10. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС з метою отримання статусу країни / зони вільної від ВГС здійснюється на основі дворічної або чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС відповідно до схем, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

11. У разі виявлення випадків ВГС під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ВГС з метою отримання статусу країни / зони вільної від ВГС заходи, що передбачені пунктами 1 - 14 розділу VI цієї Інструкції, можуть не вживатися, а статус щодо ВГС країни/зони, де здійснюється відповідний моніторинг може залишатися незмінним, у разі дотримання таких вимог:

1) рибницьке господарство та/або інші об'єкти, у яких виявлено випадок ВГС, розташовані на континентальній території, а статус здоров'я риби сприйнятливих видів, що утримується в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, не залежить від статусу здоров'я риби сприйнятливих видів, що мешкає у природному навколишньому середовищі;

2) у рибницькому господарстві та/або інших об'єктах застосовуються заходи, передбачені пунктом 7 розділу VI цієї Інструкції;

3) після застосування в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах заходів, передбачених підпунктом 2 цього пункту цієї Інструкції, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, не експлуатують щонайменше впродовж шести тижнів;

4) ремонтно-маточні стада формують з риби, що походить із вільних щодо ВГС країн/зон.

12. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ВГС здійснюється відповідно до схеми, наведеної в додатку 2 до цієї Інструкції.

13. Моніторинг здоров'я риби щодо ВГС здійснюється з дотриманням таких вимог:

2) місця відбору зразків патологічного матеріалу є репрезентативними відповідно до сприйнятливих видів риби, які характерні для екосистеми територій, на яких здійснюється відповідний моніторинг;

3) у разі якщо впродовж року моніторинг здоров'я риби щодо ВГС здійснюється в одному рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, клінічний огляд риби та відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування проводять з інтервалом щонайменше чотири місяці з урахуванням вимог підпункту 1 цього пункту цієї Інструкції;

14. Відбір зразків патологічного матеріалу для лабораторного діагностування здійснюється комісією з дотриманням таких вимог:

1) у разі утримання в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах форелі райдужної всі зразки патологічного матеріалу відбирають від даного виду риби, за винятком випадків, коли інші риби сприйнятливих видів мають клінічні ознаки ВГС, наведені в пункті 16 розділу I цієї Інструкції;

2) зразки патологічного матеріалу відбирають з усіх резервуарів, де утримується риба сприйнятливих видів;

4) до відбіру зразків патологічного матеріалу належать зразки, відібрані з усіх частин рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також від усіх вікових груп риби сприйнятливих видів.

15. Зразки патологічного матеріалу, що відбираються в рамках моніторингу здоров'я риби щодо ВГС, можуть бути використані для здійснення моніторингу здоров'я риби щодо інфекційного гематопоетичного некрозу за умови забезпечення вимог цієї Інструкції.

III. Заходи в разі підозри

1. У разі виникнення підозри щодо ВГС спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують господарство, власники (утримувачі) риби та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність ВГС, зобов'язані негайно повідомити про таку підозру самостійний структурний підрозділ територіального органу компетентного органу.

2. Повідомлення про підозру щодо ВГС надається письмово, зокрема з використанням електронної пошти, із зазначенням реквізитів суб'єкта звернення (найменування для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); номер та серія (за наявності) паспорта; контактний номер телефону).

3. У разі виникнення підозри щодо ВГС власники (утримувачі) риби зобов'язані припинити переміщення риби всередині рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї між рибницькими господарствами та/або іншими об'єктами.

4. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про підозру щодо ВГС головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організовує в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах такі заходи:

1) інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів;

2) відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки, наведені в пункті 16 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак, наведених у пункті 16 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень щодо ВГС відповідно до вимог пунктів 3 - 19 розділу IV цієї Інструкції.

5. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу організовує:

2) проведення епізоотичного розслідування.

6. Обмеження щодо переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї, передбачені пунктом 3 розділу III цієї Інструкції, застосовуються до підтвердження або усунення підозри щодо ВГС за результатами лабораторних досліджень, або до моменту початку реалізації плану заходів з ліквідації захворювання.

IV. Діагностика

1. Діагноз на ВГС установлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патологоанатомічних змін, лабораторних досліджень та епізоотологічних даних.

2. Лабораторні дослідження щодо ВГС здійснюють уповноважені лабораторії.

3. Для проведення досліджень щодо ВГС до уповноваженої лабораторії направляють зразки риби (живу, охолоджену рибу) та/або патологічний матеріал від риби.

5. Під час спалаху захворювання відбір патологічного матеріалу для вірусологічного дослідження проводять у початковий період або в розпал захворювання, коли ймовірність виділення вірусу найвища. У разі підозри на вірусоносійство патологічний матеріал відбирають від тих вікових груп, які становлять групи ризику, у сезони, коли ймовірність загострення інфекції (а отже і виявлення вірусу) максимальна.

1) ціла риба - у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см;

2) внутрішні органи, у тому числі нирки - у разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною від 4 до 6 см;

7. Вага одного зразка патологічного матеріалу від риби повинна становити щонайменше 0,5 грама.

8. У разі направлення до уповноваженої лабораторії живої риби її транспортують у ємностях із достатньою кількістю води, але краще в поліетиленових пакетах на одну третину заповнених водою і на дві третини - киснем. Іхтіомаса не повинна перевищувати однієї третьої частини маси води в пакеті. У теплу пору року пакет транспортують у термоізолюючому контейнері з холодоагентами. Транспортування не повинно тривати більше 12 годин. В охолодженому стані рибу перевозять у контейнерах з дотриманням температури 0° C. При цьому хвору і здорову рибу поміщають у різні ємності. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.

9. У разі направлення до уповноваженої лабораторії патологічного матеріалу його поміщають у пластикові пробірки (ємності) і транспортують за температури 0° C, не допускаючи заморожування. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.

12 У разі лабораторних досліджень зразків риби довжиною менше ніж 4 см, після видалення частини тіла риби за анальним отвором допускається її подрібнення за допомогою стерильних інструментів та подальше лабораторне дослідження без виокремлення внутрішніх органів.

13. Під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ВГС з метою отримання статусу країни / зони вільної від ВГС лабораторні дослідження починають проводити не пізніше ніж через 48 годин з моменту відбору зразків патологічного матеріалу. За умови дотримання відповідних температурних вимог (за температури 0° C, не допускаючи заморожування) щодо зберігання патологічного матеріалу від риби, лабораторні дослідження можуть бути проведені через 72 години з моменту відбору зразків патологічного матеріалу.

14. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від ВГС, застосовують одну з наведених схем лабораторного дослідження:

1) проведення ізоляції вірусу в культурі клітин з подальшою його ідентифікацією методом імуноферментного аналізу (ELISA), непрямим методом флуоресціюючих антитіл (IFAT) та реакції нейтралізації вірусу або полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);

2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).

15. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ВГС, застосовують щонайменше одну з наведених схем лабораторних досліджень:

2) проведення полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR);

3) постановка біологічної проби;

4) проведення інших методів (методик) лабораторних досліджень, що здатні забезпечити достовірність результатів аналогічну до методів, наведених у підпунктах 1 - 3 цього пункту цієї Інструкції.

17. Діагноз на ВГС вважають установленим, якщо одна або декілька схем досліджень проведені з позитивним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.

18. У рибницьких господарствах та/або інших об'єктах, де раніше не реєструвалися випадки ВГС, діагноз на ВГС вважають установленим у разі підтвердження наявності антигену та/або РНК-вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR).

19. Підозру щодо ВГС вважають спростованою в разі, якщо одна або декілька схем досліджень, зазначених у пункті 15 розділу IV цієї Інструкції, проведені з негативним результатом щодо антигену та/або РНК-вірусу.

V. Повідомлення про хворобу

1. У разі підтвердження випадку ВГС керівник територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора України в будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.

2. Повідомлення про наявність ВГС повинно містити таку інформацію:

1) дату та час відправки зразків патологічного матеріалу до уповноваженої лабораторії;

3) дату виникнення підозри щодо ВГС;

4) дату встановлення діагнозу на ВГС;

5) метод (методика), який застосовувався в уповноваженій лабораторії для проведення дослідження щодо підтвердження або спростування випадку ВГС;

6) фактичну локалізацію риби щодо якої встановлені випадки ВГС;

7) кількість випадків ВГС, а також кількість риби з підозрою щодо ВГС у місці виникнення випадків ВГС;

8) кількість загиблої риби внаслідок ВГС у рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;

9) розповсюдженість ВГС та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ВГС - для кожної вікової групи риби;

10) епізоотологічний зв'язок між випадком ВГС та кожним контактним рибницьким господарством та/або іншими об'єктами або причини, які викликали підозру щодо ВГС у кожному рибницькому господарстві з підозрою щодо ВГС.

VI. Заходи з ліквідації

1. Після встановлення діагнозу на ВГС відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про встановлення карантинних обмежень, а також установлюють межі неблагополучного пункту та карантинної зони, що включає зону захисту та зону спостереження, де організовують проведення протиепізоотичних заходів.

2. Під час встановлення меж неблагополучного пункту враховують такі фактори:

1) кількість загиблої риби в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;

2) розповсюдженість ВГС та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ВГС;

5) інші фактори, що можуть впливати на поширення вірусу.

3. Межі зони захисту повинні становити:

2) на внутрішніх територіях - територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту.

4. Межі зони спостереження повинні становити:

5. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії для недопущення поширення та з метою ліквідації ВГС здійснюють такі заходи:

1) затверджують план заходів з ліквідації ВГС, схему обміну інформацією для забезпечення оперативного зв'язку і координації дій;

6. План заходів з ліквідації ВГС в зоні захисту повинен включати такі заходи:

1) від усіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів здійснюють відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, наведені в пункті 16 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак або патолого-анатомічні зміни, наведених у пункті 16 цієї розділу I Інструкції) для проведення лабораторних досліджень для підтвердження або спростування підозри щодо ВГС відповідно до вимог пунктів 2 - 19 розділу IV цієї Інструкції;

2) якщо лабораторні дослідження щодо ВГС, проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з негативним результатом (випадок ВГС спростовано), проводять інспектування усіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів. Такі інспектування здійснюють один раз на місяць упродовж періоду, коли температура води становить Ј14° C до моменту зняття карантинних обмежень;

3) якщо лабораторні дослідження щодо ВГС, проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом (випадок ВГС підтверджено) у відповідних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах оздоровлення проводять методом дезінфекції та літування.

7. План заходів з ліквідації ВГС в неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах повинен включати щонайменше такі заходи:

1) знищення риби, яка має клінічні ознаки ВГС та репродуктивного матеріалу від неї. Допускається технічна утилізація хворої риби та репродуктивного матеріалу від неї, зокрема, шляхом проварювання та згодовування такої риби птиці, свиням чи хутровим звірям. Рибу, яка не має клінічних ознак ВГС, реалізують безпосередньо в торгівельну мережу без перетримки її в садках рибних баз. Воду, в якій перевозили рибу, піддають обробці хлорвмісними препаратами відповідно до інструкцій з їх застосування. Після переміщення риби тару миють та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування;

2) висушування та очищення від мулу та сміття водойм, басейнів та каналів та дезінфекція відповідних об'єктів негашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м² площі. Приміщення інкубаційних цехів, басейнів, шлюзів, решіток та обладнання в них, складські приміщення та кімнати для приготування кормів ретельно очищають та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Транспорт що перевозить живу рибу, баки, фляги, контейнери піддають механічному очищенню з використанням 0,2 % розчину двовуглецевої соди з подальшою дезінфекцією засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Малоцінний інвентар спалюють. У разі можливості переводять об'єкт на вільне від ВГС джерело води або забезпечують проведення озонування чи обробку води ультрафіолетовим випромінюванням.

8. Заходи з ліквідації ВГС повинні проводитися одночасно в усіх неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах відповідної території.

9. У разі виявлення стійкого вогнища ВГС в зоні розміщення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів застосовують комплексний метод ліквідації ВГС.

10. Комплексний метод ліквідації ВГС розрахований на поступове оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів та включає:

1) заходи з виявлення та знищення джерел ВГС;

2) розрив шляхів передачі збудника;

3) покращення фізіологічного стану риби та підвищення її стійкості до захворювання.

3) установлюють регулярний ветеринарно-санітарний нагляд за усією рибою в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах. У разі появи випадків ВГС в окремих водоймах, у них знищують усю рибу, а водойми очищують та дезінфікують;

4) у водоймах, у яких випадки ВГС не виявлені, забезпечують посилену проточність води, уживають заходів для збагачення її киснем, а також максимально зменшують щільність посадки риби;

6) у водоймах, в яких утримується риба, рибоїдних птахів відлякують акустичним або візуальним методом;

7) суворо дотримуються режимів вирощування риби, зменшуючи вплив техногенних стресів;

10) ремонтно-маточні стада формують з риби, що не хворіла в період епізоотії ВГС, а також з риби із стійким імунітетом до ВГС. Доцільно також переходити на вирощування риби більш стійких до ВГС видів риби. Увезення риби в рибницьке господарство та/або інші об'єкти здійснюють за погодженням з ветеринарним інспектором відповідної території;

11) рекомендовано проводити індивідуальне тестування плідників на вірусоносійство шляхом відбору зразків патологічного матеріалу від риби під час нерестової кампанії. Статеві продукти риб, у яких було виявлено випадок ВГС та самих плідників, вибраковують та знищують.

14. З метою повернення статусу країни / зони вільної від ВГС здійснюють моніторинг здоров'я риби щодо ВГС відповідно до пункту 10 розділу II цієї Інструкції.

VII. Зняття обмежувальних заходів

1. Карантинні обмеження з неблагополучного пункту та карантинної зони знімають рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка встановлювала обмеження через 12 місяців після проведення всіх оздоровчих заходів, передбачених планом заходів з ліквідації ВГС, та відсутності впродовж 12 місяців випадків ВГС.

VIII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу

1. Працівники, які здійснюють очищення і дезінфекцію, мають бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (щонайменше медичною маскою, захисним щитком або окулярами, захисними рукавичками).

3. Одяг і взуття багаторазового використання мають зберігатися, експлуатуватися та проходити очищення та дезінфекцію відповідно до інструкції виробника. Очищення і дезінфекція одягу та взуття багаторазового використання мають здійснюватися після кожної зміни. Використані одноразові засоби індивідуального захисту підлягають знищенню відповідно до законодавства.

4. Забороняється палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами. Після проведення дезінфекції обличчя і руки помити теплою водою з милом.

Директор директорату державної
політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів

Андрій ПИВОВАРОВ

Додаток 1
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з вірусною геморагічною септицемією риби
(пункт 10 розділ II)

СХЕМИ
програм моніторингу здоров'я риби щодо ВГС з метою отримання статусу країни / зони вільної від ВГС

1. Схема дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти	Кількість заходів інспектування (далі - захід) за один рік / два роки	Кількість відборів зразків патологічного матеріалу за один рік / два роки	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти			Кількість молодняку	Кількість плідників
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	1/2	1/2	50 (перший захід); 75 (другий захід)	30 (перший або другий захід); 0 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	1/2	1 на 2 роки	0	75 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	1/2	1/2	75 (перший або другий захід)	0

2. Схема чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти	Кількість заходів інспектування (далі - захід) за один рік	Кількість відборів зразків патологічного матеріалу за один рік	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Тип рибницького господарства та/або інші об'єкти			Кількість молодняку	Кількість плідників
Перший дворічний період моніторингу
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	2	1	0 (перший захід); 30 (другий захід)	0
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	2	1	0	30 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	2	1	30 (перший або другий захід)	0
Другий дворічний період моніторингу
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують плідників	2	2	30 (перший захід); 0 (другий захід)	0 (перший захід); 30 (другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що утримують тільки плідників	2	2	0	30 (перший або другий захід)
Рибницькі господарства та/або інші об'єкти, що не утримують плідників	2	2	30 (перший або другий захід)	0

3. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної та/або чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС повинні відповідати таким вимогам:

1) зразки відбираються не пізніше ніж через 3 тижні після переміщення риби з прісної до солоної води;

2) статеві продукти плідників (оваріальна, сім'яна рідина) відбираються у період дозрівання;

4. Максимальна кількість особин риби, що відбирають з одного ставу, басейну, садка тощо становить 10 одиниць.

Додаток 2
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з вірусною геморагічною септицемією риби
(пункт 12 розділ II)

СХЕМА
програм моніторингу здоров'я риби щодо ВГС з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ВГС

1. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Ступінь ризику рибницького господарства та/або інші об'єкти	Кількість заходів інспектування (далі - захід)	Кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Високий	2 на рік	30
Середній	1 на рік	30
Низький	1 на 2 роки	30

2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної та/або чотирьохрічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ВГС повинні відповідати таким вимогам:

____________

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
18 червня 2021 р. за N 817/36439

ІНСТРУКЦІЯ
щодо профілактики та боротьби з інфекційною анемією лососевих

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про підозру та виникнення захворювання на інфекційну анемію лососевих (далі - ІАЛ), а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення риби.

3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

2) випадок ІАЛ - лабораторне підтвердження підозри щодо ІАЛ;

3) інфікована риба - риба, уражена збудником ІАЛ;

5) неблагополучний пункт - населений пункт, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, на території яких виявлено хоча б один випадок ІАЛ;

6) підозра щодо ІАЛ - виявлення в риби будь-яких клінічних ознак ІАЛ разом з епізоотологічними даними, що надають можливість припустити зараження риби ІАЛ;

7) підтвердження підозри щодо ІАЛ - установлення факту поширення ІАЛ на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень;

9) риба сприйнятливих видів (риба) - риба наступних видів:

лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar);

кумжа (Salmo trutta);

форель райдужна або поструг райдужний (Oncorhynchus mykiss).

10) стійке вогнище ІАЛ - рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, в якому впродовж останніх трьох років реєструвався щонайменше один випадок ІАЛ.

4. ІАЛ - гостра вірусна хвороба лососевих риб, що вражає клітини крові, викликає важку анемію та масову загибель риби. Хвороба може проявлятися протягом усього року в риб різних вікових груп. Найбільш сприйнятливим до хвороби є лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar). Кумжа (Salmo trutta) та форель райдужна (Oncorhynchus mykiss) є менш сприйнятливими, але часто є вірусоносіями. Найчастіше захворювання поширюється в морській воді.

5. Збудником хвороби є РНК-вмісний вірус роду Isavirus родини Orthomyxoviridae. Вірус є одним серотипом, який реплікується в культурах клітин риби. Оптимальна температура для реплікації вірусу становить 15° C.

6. Вірус чутливий до ультрафіолетового випромінювання та озонування. При інкубації тканин, що містять збудник при pH 4,0 або pH 12,0, вірус інактивується впродовж 24 годин. Інкубація вірусу в наявності хлору інактивує вірус упродовж 15 хв. Ізольований у культурі клітин збудник при низьких температурах залишається життєздатним упродовж декількох тижнів, проте вірулентність вірусу знижується впродовж 30 хв. після дії температури >56° C.

7. Джерелом збудника інфекції є інфікована риба та її репродуктивний матеріал або нещодавно загибла інфікована риба. Найчастіше збудник хвороби передається під час контакту інфікованої риби зі здоровою, через виділення інфікованої риби, а також за допомогою ектопаразитів риби. Інфікована риба здатна розповсюджувати збудник за декілька тижнів до появи клінічних ознак хвороби.

8. У разі потрапляння в організм вірус вражає епітеліальні клітини зябер, нирки та серце. При виникненні спалахів ІАЛ рівень захворюваності та летальності може різнитися в різних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах або навіть в умовах одного рибницького господарства та/або інших об'єктах. Хвороба має перебіг у вигляді епізоотії, летальність може сягати до 90 % поголів'я.

9. Епізоотія ІАЛ, зазвичай, сезонна і реєструється наприкінці весни або наприкінці осені, але спалахи можуть виникати в інші періоди року. Температура води сприятлива для поширення хвороби становить 9 - 10° C. Хвороба може бути спровокована стресом риби під час переміщення, сортування тощо або порушенням технологічного режиму вирощування.

10. ІАЛ проявляється в гострій та хронічній формах. Клінічні ознаки з'являються на 7 - 14 день після інфікування риби.

Для гострої форми перебігу хвороби характерна нетипова поведінка риби, а саме: риба квола, здійснює судомні рухи, повертається навколо своєї вісі. Клінічні ознаки під час гострої форми перебігу хвороби: на шкірному покриві з'являються поперечні чорні смуги або шкірний покрив стає абсолютно чорним. Основна маса риби гине через 7 - 10 днів після появи перших клінічних ознак захворювання. Загибель окремих екземплярів риб може спостерігатись і через 2 - 3 години після появи ознак захворювання, при цьому природне забарвлення шкірного покриву зберігається, але часто відмічається екзофтальмія (витрішкуватість очей).

Для хронічної форми перебігу хвороби характерною поведінкою є швидкі поступальні рухи риби під час плавання. Клінічні ознаки під час хронічної форми перебігу хвороби: на райдужній оболонці ока виявляють ділянки гіперемії та крововиливи у вигляді червоного кільця навколо зіниці, екзофтальмію (витрішкуватість ока) та/або повне випадання одного або обох очних яблук з орбіт. Тривалість хвороби під час хронічної форми перебігу становить 1 - 3 місяці. Відмічається значна загибель риби.

Характерними патолого-анатомічними змінами при ІАЛ є: блідість зябер, накопичення рідини в черевній порожнині (асцит), переповнення кров'ю печінки і кишечника, збільшення печінки і селезінки, точкові крововиливи на шкірі, поверхні внутрішніх органів і тканин, анемія.

11. Після закінчення епізоотії частина перехворілої риби стає вірусоносіями. Риби-вірусоносії формують природний резервуар інфекції.

12. ІАЛ не становить небезпеки для людини.

13. ІАЛ належить до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.

II. Заходи профілактики

1. Увезення та/або транзит риби сприйнятливих видів та репродуктивного матеріалу від неї на територію України можливий лише з вільних щодо ІАЛ країн/зон.

2. Риба, що ввозиться/транспортується на територію України протягом 72 годин перед завантаженням має підлягати обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера/країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак ІАЛ, що зазначені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції.

3. Увезення та/або транзит на територію України з країн/зон, що не мають статусу вільних щодо ІАЛ, а також неблагополучних щодо ІАЛ країн/зон можливе для таких рибних продуктів:

4) риб'ячий жир;

5) риб'яче борошно;

6) риб'яча шкіра.

4. Компетентний орган здійснює моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою:

1) отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ;

2) підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ.

5. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ здійснюється відповідно до планів протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку.

6. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ реалізується в межах здійснення:

2) лабораторного діагностування.

7. Інспектування складається з документованих заходів, зокрема, клінічного огляду риби та обстеження водойми, що здійснюють у рамках державного контролю щодо додержання законодавства у сфері ветеринарної медицини. Під час здійснення інспектування особливу увагу звертають на наявність загиблої риби або риби з відхиленням від норми поведінки характерної для риби даного виду.

8. Лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження стосовно діагностики ІАЛ, зокрема за результатами оцінки ризиків.

9. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюється на основі дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ відповідно до схеми, наведеної в додатку 1 до цієї Інструкції.

10. Отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ можливе в разі відсутності випадків ІАЛ за результатами виконання дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ.

11. У разі виявлення випадків ІАЛ під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ застосовують заходи, що передбачені пунктами 6 - 14 розділу VI цієї Інструкції.

12. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюється відповідно до схеми, наведеної в додатку 2 до цієї Інструкції.

13. Відбір зразків риби та/або патологічного (біологічного) матеріалу від риби (далі - патологічного матеріалу) для лабораторного діагностування здійснюється комісією з дотриманням таких вимог:

1) у разі утримання в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах лосося атлантичного (Salmo salar) усі зразки патологічного матеріалу відбирають від даного виду риби, за винятком випадків, коли інші риби сприйнятливих видів мають клінічні ознаки ІАЛ, що наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції;

2) під час відбору зразків патологічного матеріалу перевагу надають особинам, що мають ознаки анемії та/або клінічні ознаки, зазначені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції. У разі відбору зразків патологічного матеріалу від загиблої риби уникають відбору зразків з ознаками розкладання тканин;

3) відбір зразків патологічного матеріалу включає зразки, відібрані з усіх частин рибницького господарства та/або інших об'єктів, де утримується риба сприйнятливих видів, а також від усіх вікових груп риби.

III. Заходи у разі підозри

1. У разі виникнення підозри щодо ІАЛ спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують рибницьке господарство та/або інші об'єкти, власники (утримувачі) риби та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність ІАЛ, зобов'язані негайно повідомити про таку підозру самостійний структурний підрозділ територіального органу компетентного органу.

2. Повідомлення про підозру щодо ІАЛ надається письмово, зокрема з використанням електронної пошти, із зазначенням реквізитів суб'єкта звернення (найменування для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); номер та серія (за наявності) паспорта; контактний номер телефону).

3. У разі виникнення підозри щодо ІАЛ власники (утримувачі) риби зобов'язані припинити переміщення риби всередині рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї між рибницькими господарствами та/або іншими об'єктами.

4. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про підозру щодо ІАЛ головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організовує в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах такі заходи:

1) інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів;

2) відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак, наведених у пункті 10 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ відповідно до вимог пунктів 1 - 17 розділу IV цієї Інструкції.

5. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу організовує:

2) проведення епізоотичного розслідування.

6. Обмеження щодо переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї, передбачені пунктом 3 розділу III цієї Інструкції, застосовуються до підтвердження або усунення підозри щодо ІАЛ за результатами лабораторних досліджень, або до моменту початку реалізації плану заходів з ліквідації ІАЛ.

IV. Діагностика

1. Діагноз на ІАЛ установлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патологоанатомічних змін, лабораторних досліджень та епізоотологічних даних.

2. Лабораторні дослідження щодо ІАЛ здійснюють уповноважені лабораторії.

3. Для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ до уповноваженої лабораторії направляють зразки риби (у тому числі живу, охолоджену рибу) та/або патологічний матеріал від риби. Від живих плідників та ремонтного поголів'я риби відбирають матеріал для дослідження прижиттєво (кров, слиз зябер).

4. Для лабораторного дослідження щодо ІАЛ використовують патологічний матеріал, що відбирається залежно від методів дослідження, а саме:

1) для гістологічного дослідження - нирки, печінка, серце, підшлункова залоза, кишечник, селезінка, зябра;

2) для імуногістохімічного дослідження - нирки, серце;

3) для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) - нирки, серце, кров, слиз зябер;

4) для культивування вірусу в культурі тканин - нирки, серце, печінка, селезінка.

5. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для проведення гістологічного дослідження дотримуються таких вимог:

1) зразки патологічного матеріалу відбирають тільки від нещодавно загиблої риби / забитої риби, що мала клінічні та/або патолого-анатомічні ознаки ІАЛ, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції;

2) зразки патологічного матеріалу повинні обов'язково містити нирки (середня частина), серце, печінку, підшлункову залозу, кишечник, зябра, селезінку. До зразка патологічного матеріалу можуть включатись інші уражені тканини риби;

3) зразки патологічного матеріалу поміщають у 8 - 10 % розчин формаліну в співвідношенні фіксатора та тканин 20:1 або фіксують в інший спосіб, що здатний запобігти розкладанню тканин.

6. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) дотримуються таких вимог:

1) зразки патологічного матеріалу відбирають від усіх відібраних особин риби. Зразки патологічного матеріалу, що відібрані щонайбільше від 5 особин риби, можуть об'єднуватися в один пул (об'єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність);

2) вага одного зразка патологічного матеріалу повинна становити щонайменше 0,5 г. Якщо риба має розміри, що не дають змоги отримати зразок патологічного матеріалу вагою 0,5 г, крім нирок і серця можуть відбиратися шматочки печінки, селезінки та пілоричних придатків.

7. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для культивування вірусу в культурі тканин дотримуються таких вимог:

2) вага одного зразка патологічного матеріалу повинна становити щонайменше 1,0 г ± 0,5 г.

8. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ уникають об'єднання зразків патологічного матеріалу, що відбирається від різних особин риби.

9. Патологічний матеріал поміщають у пластикові пробірки (ємності) та транспортують за температури 0° C, не допускаючи заморожування. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.

10. У разі направлення до уповноваженої лабораторії живої риби її транспортують у ємностях із достатньою кількістю води або в поліетиленових пакетах на одну третину заповнених водою і на дві третини - киснем. Іхтіомаса не повинна перевищувати однієї третьої частини маси води в пакеті. У теплу пору року пакет транспортують у термоізолюючому контейнері з холодоагентами. Транспортування не повинно тривати більше 12 годин. В охолодженому стані рибу перевозять у контейнерах з дотриманням температури 0° C. При цьому хвору і здорову рибу поміщають у різні ємності. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години. У виключних випадках зразки патологічного матеріалу призначені для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) можуть бути заморожені та транспортуватися до уповноваженої лабораторії при температурі 0° C.

11. Після доставки зразків патологічного матеріалу до уповноваженої лабораторії залежно від температури зберігання зразків патологічного матеріалу лабораторні дослідження щодо ІАЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) повинні проводитися в такий строк:

1) зберігання при температурі 37° C - дослідження проводяться впродовж одного дня;

2) зберігання при температурі 25° C - дослідження проводяться впродовж одного тижня;

3) зберігання при температурі 4° C - дослідження проводяться впродовж одного місяця;

4) зберігання при температурі - 20° C - термін не встановлюється.

12. Під час проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ методом культивування вірусу в культурі тканин дослідження починають проводити не пізніше ніж через 48 годин з моменту відбору зразків патологічного матеріалу. За умови дотримання відповідних температурних вимог (за температури 0° C, не допускаючи заморожування) щодо зберігання патологічного матеріалу від риби, лабораторні дослідження можуть бути проведені через 72 години з моменту відбору зразків патологічного матеріалу.

13. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) з наступним секвенуванням стосовно зразків з позитивним результатом щодо ІАЛ.

14. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ застосовують щонайменше одну з наведених схем лабораторних досліджень:

1) виділення вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR), у тому числі секвенування та/або застосування непрямого методу флуоресціюючих антитіл (IFAT);

2) виділення вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR), у тому числі секвенування та/або ізоляція та ідентифікація вірусу в культурі тканин щонайменше в одному зразку патологічного матеріалу.

15. Лабораторні дослідження проводять відповідно до методів (методик), визначених національними, а в разі їх відсутності - міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями.

16. Діагноз на ІАЛ вважають установленим у разі, якщо лабораторні дослідження проведені відповідно до однієї зі схем, зазначених у пункті 14 розділу IV цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом щодо ІАЛ.

17. Підозру щодо ІАЛ вважають спростованою в разі якщо лабораторні дослідження проведені відповідно до однієї зі схем, зазначених у пункті 14 розділу IV цієї Інструкції, проведені з негативним результатом щодо ІАЛ.

V. Повідомлення про хворобу

1. У разі підтвердження випадку ІАЛ керівник територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора України у будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.

2. Повідомлення про наявність ІАЛ повинно містити таку інформацію:

1) дату та час відправки зразків патологічного матеріалу в уповноважену лабораторію;

3) дату виникнення підозри щодо ІАЛ;

4) дату встановлення діагнозу на ІАЛ;

5) метод (методика), який застосовувався в уповноваженій лабораторії для проведення дослідження щодо підтвердження випадку ІАЛ;

6) фактичну локалізацію риби, щодо якої встановлені випадки ІАЛ;

7) кількість випадків ІАЛ, а також кількість риби з підозрою щодо ІАЛ в місці виникнення випадків ІАЛ;

8) кількість загиблої риби внаслідок ІАЛ в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;

9) розповсюдженість ІАЛ та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІАЛ - для кожної вікової групи риби;

10) епізоотологічний зв'язок між випадком ІАЛ та кожним контактним рибницьким господарством та/або іншими об'єктами або причини, які викликали підозру щодо ІАЛ у кожному рибницькому господарстві та/або інших об'єктах з підозрою щодо ІАЛ.

VI. Заходи з ліквідації

1. Після встановлення діагнозу на ІАЛ відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про встановлення карантинних обмежень, а також встановлюють межі неблагополучного пункту та карантинної зони, що включає зону захисту та зону спостереження, де організовують проведення протиепізоотичних заходів.

2. Під час установлення меж неблагополучного пункту враховують такі фактори:

1) кількість загиблої риби в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, зокрема внаслідок ІАЛ;

2) розповсюдженість ІАЛ та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІАЛ;

4) технологію вирощування риби в рибницьких господарствах та/або інших об'єктах, де утримують рибу сприйнятливих видів;

5) інші фактори, що можуть впливати на поширення вірусу.

3. Межі зони захисту повинні становити:

2) на внутрішніх територіях - територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту. Компетентний орган може обмежити встановлення зони захисту лише на частини водозбірного басейну за умови, що такі обмеження не спричинятимуть підвищення ризиків поширення ІАЛ.

4. Межі зони спостереження повинні становити:

5. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії для недопущення поширення та з метою ліквідації ІАЛ здійснюють такі заходи:

1) затверджують план заходів ліквідації ІАЛ, схему обміну інформацією для забезпечення оперативного зв'язку і координації дій;

6. План заходів з ліквідації ІАЛ в зоні захисту повинен включати такі заходи:

1) на усіх об'єктах, де утримують рибу сприйнятливих видів, здійснюють відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак або патолого-анатомічних змін, наведених у пункті 10 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень для підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ відповідно до вимог пунктів 4 - 17 розділу IV цієї Інструкції;

2) якщо лабораторні дослідження щодо ІАЛ, що проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з негативним результатом (випадок ІАЛ спростовано) проводять інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів. Такі інспектування здійснюють один раз на місяць до моменту зняття карантинних обмежень;

3) якщо лабораторні дослідження щодо ІАЛ, проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом (випадок ІАЛ підтверджено) у відповідних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах оздоровлення проводять методом дезінфекції та літування з наступним періодом упродовж якого відповідні об'єкти не експлуатують упродовж щонайменше 3 місяців.

7. План заходів з ліквідації ІАЛ в неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах має включати щонайменше такі заходи:

1) знищення риби, яка має клінічні ознаки ІАЛ, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції, та репродуктивного матеріалу від неї. Допускається технічна утилізація хворої риби та репродуктивного матеріалу від неї, зокрема, шляхом проварювання та згодовування такої риби птиці, свиням чи хутровим звірям. Рибу, яка не містить клінічних ознак ІАЛ, реалізують безпосередньо в торговельну мережу без перетримки її в садках рибних баз. Воду, в якій перевозили рибу, піддають обробці хлорвмісними препаратами відповідно до інструкцій з їх застосування. Після переміщення риби тару миють та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування;

2) висушування та очищення від мулу та сміття водойм, басейнів та каналів та дезінфекція відповідних об'єктів негашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м² площі. Приміщення інкубаційних цехів, басейнів, шлюзів, решіток та обладнання в них, складські приміщення та кімнати для приготування кормів ретельно очищають та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Транспорт, що перевозить живу рибу, баки, фляги, контейнери піддають механічному очищенню з використанням 0,2 % розчину двовуглецевої соди з подальшою дезінфекцією засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Малоцінний інвентар спалюють. У разі можливості переводять об'єкт на вільне від ІАЛ джерело води або забезпечують проведення озонування чи обробку води ультрафіолетовим випромінюванням.

8. Заходи з ліквідації ІАЛ повинні проводитись одночасно в усіх неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах відповідної території.

9. У разі виявлення стійкого вогнища ІАЛ в зоні розміщення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів застосовують комплексний метод ліквідації ІАЛ.

10. Комплексний метод ліквідації ІАЛ розрахований на поступове оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів та включає:

1) заходи з виявлення та знищення джерел ІАЛ;

2) розрив шляхів передачі збудника;

3) покращення фізіологічного стану риби та підвищення її стійкості до захворювання.

11. У рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, що оздоровлюється комплексним методом дотримуються таких вимог:

3) установлюють регулярний ветеринарно-санітарний нагляд за всією рибою в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах. У разі появи випадків ІАЛ в окремих водоймах, у них знищують усю рибу, а водойми очищують та дезінфікують;

4) у водоймах, в яких випадки ІАЛ не виявлені, забезпечують посилену проточність води, уживають заходів для збагачення її киснем, а також максимально зменшують щільність посадки риби;

6) у водоймах, в яких утримується риба, рибоїдних птахів відлякують акустичним або візуальним методом;

7) суворо дотримуються режимів вирощування риби, зменшуючи вплив техногенних стресів;

8) забезпечують годівлю риби повноцінними збалансованими кормами. У період найбільшого ризику виникнення хвороби (навесні), корми збагачують аскорбіновою кислотою (вітамін C) або використовують її похідні. Аскорбінову кислоту вводять в корм у кількості 1 - 2 г/кг, а фосфати кислоти - 50 мг/кг. Таким кормом годують рибу протягом 2 - 4 місяців;

9) навесні, за можливості, температуру води для однорічок і риби старших вікових груп підвищують до 15 - 16° C, для мальків та цьоголіток - до 15 - 16° C;

10) ремонтно-маточні стада формують з риби, що не хворіла в період епізоотії ІАЛ, а також з риби зі стійким імунітетом до ІАЛ. Доцільно також переходити на вирощування більш стійких до ІАЛ видів риби. Увезення риби в рибницьке господарство та/або інші об'єкти здійснюють за погодженням з ветеринарним інспектором відповідної території;

11) рекомендовано проводити індивідуальне тестування плідників на вірусоносійство шляхом відбору зразків патологічного матеріалу від риби під час нерестової кампанії. Статеві продукти риб, у яких було виявлено випадок ІАЛ та самих плідників, вибраковують та знищують.

14. З метою повернення статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюють моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ відповідно до пункту 9 розділу II цієї Інструкції.

VII. Зняття обмежувальних заходів

1. Карантинні обмеження з неблагополучного пункту та карантинної зони знімають рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка встановлювала обмеження, через 3 місяці після проведення усіх оздоровчих заходів, передбачених планом заходів з ліквідації ІАЛ.

VIII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу

3. Одяг і взуття багаторазового використання повинні зберігатись, експлуатуватись і проходити очищення та дезінфекцію відповідно до інструкції виробника. Очищення і дезінфекція одягу та взуття багаторазового використання мають здійснюватися після кожної зміни. Використані одноразові засоби індивідуального захисту підлягають знищенню відповідно до законодавства.

4. Забороняється палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами. Після проведення дезінфекції обличчя та руки миють теплою водою з милом.

Директор директорату державної
політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів

Андрій ПИВОВАРОВ

Додаток 1
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з інфекційною анемією лососевих
(пункт 9 розділ II)

СХЕМИ
програм моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ

1. Схема дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Рік моніторингу	Кількість заходів інспектування за один рік	Кількість заходів лабораторного діагностування за один рік	Кількість зрізків патологічного матеріалу / кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Перший рік	6	2	2/75
Другий рік	6	2	2/75

2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ повинні відбиратися, зберігатися та досліджуватися впродовж одного місяця в рік в два етапи відповідно до кількості заходів лабораторного діагностування за один рік, зазначеного у пункті 1 цього Додатку.

3. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ відбираються, зберігаються та досліджуються у весняні та осінні місяці, якщо інше не передбачено результатами оцінки ризиків.

4. Максимальна кількість особин риби, що відбирають з одного ставу, басейну, садка тощо становить 5 одиниць.

Додаток 2
до Інструкції щодо профілактики та боротьби з інфекційною анемією лососевих
(пункт 12 розділ II)

СХЕМА
програм моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ

1. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Ступінь ризику рибницького господарства та/або інших об'єктів	Кількість заходів інспектування	Кількість заходів лабораторного діагностування	Кількість зрізків патологічного матеріалу / кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Високий	2 заходи на рік	2 заходи на рік	2/30
Середній	1 захід на рік	1 захід на рік	1/30
Низький	1 захід на 2 роки	1 захід на 2 роки	1/30

2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ повинні відбиратися, зберігатися та досліджуватися впродовж одного місяця в рік в два етапи відповідно до кількості заходів лабораторного діагностування за один рік, зазначеного у таблиці 1 пункту 1 цього Додатку.

3. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1 пункту 1 цього Додатку не може охоплювати виключно рибницькі господарств де:

1) утримується виключно кумжа (Salmo trutta) та/або форель райдужна (Oncorhynchus mykiss);

2) водопостачання здійснюється переважно прісною водою і не утримується лосось атлантичний (Salmo salar).

____________